Про його конституційну поправку недопустимості іноземних баз в Криму, яку розтоптали Литвин-Янукович, знайдений ним таємний рахунок президента України у швейцарському банку і резонансні справи на Вінниччині та цивільну дружину — модель Владу Литовченко — він розповів у ексклюзивному інтерв’ю «33-му».
Юрій Кармазін із Владою нещодавно відвідали історичні місця Вінниччини. Ще він відкривав школу у селі Піски. Проте найбільш шокуючим спогадом про Вінниччину стали продажні суди та несправедливість у органах влади, — розповідає Юрій Кармазін.
– Як зараз пам’ятаю страшну історію про вбивство хлопця в 90-х. Його рідні звернулись до мене із записом розмови, яка засвідчує корупцію у рішенні суду. Я 8 разів їздив на суди у Вінницю. У ваших суддів є особливість така: «засекречувати справи». І я домігся, щоб цю гучну справу було розсекречено. І Апеляційний суд поновив справедливість — винуватця покарали. Проте з часом випустили на свободу. Я був шокований продажністю суддів, дерибанами міського бюджету та розкраданням земель, які я бачив у Вінниці та області. Зараз дивуюсь ще більше, бо ті, хто дерибанив у 90-х, а я їх добре знав, бо вони проходили по кримінальних справах, зараз стали «великими» політиками та діячами.
– Пригадайте, коли почалась ваша кар`єра?
– Я завжди вважав, що успішна людина має бути професіоналом у багатьох професіях. Тому почав із професії фотографа. І ще я працював шевцем. Майстер, у якого я працював, казав, що зі своїм потенціалом я дуже швидко буду заробляти, як професор… Та все ж я вирішив, що творчості там буде замало. Вступив до Одеського університету на юридичний факультет. Конкурс був шалений — 25 осіб претендували на одне місце. Вже з третього курсу я очолив лекторську групу юридичного факультету. Мені особисто передав «бразди правленія» покійний професор Нубельман.
Читав літературу вдень та вночі. Опанував безліч професій. Від биндюжника до санітара. В той же час викладав в університеті. Я ще до сьогодні бережу колись куплені книги. Моїм дітям це вже не зовсім зрозуміло. Все тому, що в молодості я більшу частину зароблених грошей витрачав на покупку книг. Колись це був дефіцит. І дістати якісну літературу було великою проблемою. Доводилось працювати портовим вантажником і сторожем, щоб купити довго омріяну книгу. Тому і зараз я їх бережу.
Будучи ще студентом, я об’їздив всю Одеську область. Не шкодував себе, працював санітаром, а вдень – лектором в університеті. Тому вже практикантом мене зарахували на роботу у прокуратуру. Я став наймолодшим помічником прокурора області. Потім заступником спецпрокурора, курував усі місця позбавлення волі. Ось так я вивчив страшну частину життя. Бо саме в ті часи в Одесі тримались довічно засуджені…
А зараз найбільше їх ваших тюрмах. Зараз я не можу довго знаходитись в Одесі. Бо де б я не був, згадую всі вбивства на кожній вулиці. Це страшно, але подумки приходять прізвища всіх жертв і навіть звинувачуваних. В середньому на рік я був 60 разів у морзі на опізнанні….
– За що Вас називали «кримським ханом»?
– Я був головою комісії по Криму і головою слідчої комісії одночасно. Жириновський мене називав «кримським ханом». Бо я знищував «мєшковщину» — президентство в Криму, та в Конституцію України записав частину 7 ст. 17 — на території України забороняється розташування іноземних військових баз. Бо на власні очі бачив, до чого це призведе.
І саме цю поправку нівелювали за Литвина — Януковича. І тому загарбали Крим!
– Ви один із найуспішніших політичних діячів сучасності. Як Вам далась депутатська кар`єра?
– Якщо говорити про початок політичної кар`єри, то це відбулось в період роботи у прокуратурі. Так я і зустрів Незалежність України. У Одеській обласній раді я очолював комісію з вивчення ситуаціі у Чорноморському пароплавстві. Його губили на наших очах і довгий час намагались знайти винуватця. Та коли прийшли до висновку, що губитель — президент України Кравчук, мені довелось приїхати у Верховну Раду на прийом до посадовців. І тоді, у незалежній Україні, ми не могли опублікувати навіть свій висновок у газеті. До речі, ваша газета, як виняток, публікувала весь фактаж, який я надавав, працюючи у Вінниці над справами. І нам вдалось випустити шокуючу інформацію у маси, за розсекречення таємниць взялись провідні ЗМІ.
У в той же час я став першим в історії прокурором, хто зміг отримати доступ до швейцарського банку. Я знайшов там рахунок першого президента України. Він був кодований — називався «Марія». І далі в мене вже не було іншого шляху. Я хотів великих змін, на масштабному рівні.
– Яка ціна успіху у політиці?
– Моя старша донька зараз вже 15 років як доцент Одеського університету. Вона — секретар обласної ради адвокатів Одеської області. Вона майже чотири роки жила під охороною СБУ. Хотіли викрасти та погрожували убити, щоб шантажувати мене. На мене тиснули як могли. Проте я зміг не здатись. Так і пережив першу реанімацію. На моє життя було 5 замахів. Останній — три роки тому. Я не поїхав на пресконференцію, бо лежав у лікарні. За мене поїхали донька та колишній головний прокурор України Шишкін. У той час мені мінували машину у дворі на Хрещатику. Є відео із нападниками. Та до цих пір ніхто не знайдений і не покараний. Ось така ціна успіху у політиці. У 2002 році мені сказали, що часу вистачить лише написати заповіт. Бо із хвилини на хвилину на мене чекала смерть. Лікарі дивуються по сьогоднішній день, бо я зумів вижити. Вже після того я обирався в парламент як нардеп-мажоритарник, двічі по партійних списках. Я став першим від України сенатором безпеки та миру. У Бельгії я здав 18 іспитів та став доктором філософії.
Зараз Юрій Кармазін проживає разом із українською Магдалиною — Владою Литовченко. Колись вона була найвідомішою жінкою України, відомою моделлю, а тепер — радниця міністра з питань сім`ї, молоді та спорту.
А Юрій Кармазін є головою екзаменаційної комісії Київського університету права.
