Тридцять п’ята річниця трагедії у Чорнобилі вже давно минула, але відгомін залишився. Громадські організації чорнобильців, котрих на Вінниччині чимало, ділять між собою бюджетні гроші. На статутну діяльність організації через казначейство виділяються немалі суми. Куди вони витрачаються? Далеко не завжди на реальні потреби ліквідаторів та чорнобильців.

Про це на широкий загал чорнобильці не звикли говорити, тому прізвищ попросили не називати. Але й мовчати більше вони теж не можуть. От і звернулися до газети “33-й канал”.

– На річницю Чорнобиля міська організація ветеранів-ліквідаторів вибила з міського бюджету 1 мільйон 100 тисяч гривень і дали кожному чорнобильцю-інваліду 700 гривень, ІІ категорії – по 500 гривень і ІІІ категорії – по 300 гривень. А ще керівники ГО взяли собі матеріальну допомогу. Хто в тих списках є – ніхто не знає, – розповіли чорнобильці. – Але треба зважити, що ветеранів Чорнобиля в природі не існує. Є ветерани праці, ветерани Збройних сил, а ветеранів Чорнобиля або АТО-ООС ні в одному правовому документі не існує. Це придумали ушлі особи, щоб отримувати бюджетні кошти на свої так звані "ветеранські" організації.

А владі по барабану, головне, що є в назві слово ветеран, і роздають бабло, а там нікого не цікавить, в чиї кишені вони впали. А на допомогу в критичній ситуації людина грошей не має.

На що витрачаються гроші, котрі виділяються чорнобильцям?

Здебільшого на оплату канцтоварів, на матеріальну допомогу, на оплату квіткової продукції, оплату заправки картриджа... Це якщо за документами. Керівники одного ГО кілька разів на місяць собі могли взяти матеріальної допомоги по 10 тисяч гривень.

Ми написали листа до обласної ради з проханням зібрати медичну комісію і вирішити, хто має фінансувати щорічне обстеження чорнобильців. Ми не можемо проходити щорічне обов'язкове обстеження, бо НСЗУ не уклала договір з жодним із закладів, де б ми могли його пройти. Більше того, фінансування медичних закладів значно скоротилося. Тепер за кожне обстеження доводиться платити власні гроші. Було схоже на те, що медреформа скасувала усі закони та постанови, згідно з котрими ми мали право на безкоштовні обстеження. Але в уряді відповіли, що ніхто нічого не скасовував. Тому потрібно визначитись, хто буде фінансувати. Адже у Вінниці 2 тисячі чорнобильців, і в області – 8 тисяч.

Та ніхто не проти того, щоб керівники чорнобильських організацій виділяли собі гроші на матеріальні допомоги. Але коли іншим не вистачає на насущне – то це неправильно. Зараз найчастіше чорнобильці просять гроші на проведення операцій. Доводиться все вирішувати на особистих контактах, “по дружбі”, бо у чиновників коштів на медичні потреби чорнобильців ніколи немає. Або ще таке: на зубопротезування чорнобильців усім організаціям виділили 1 мільйон 200 тисяч гривень. Але з них левову частку було витрачено на статутну діяльність. На протезування залишилося всього 70 тисяч гривень, а черга величезна...

А купа громадських організацій звела свою діяльність тільки до одного – роздавання премій на день народження, День ліквідатора чи на річницю Чорнобильської трагедії.

До речі, у нас дві міських і дві обласних організації “Союз Чорнобиль”. А загалом “чорнобильських” громадських організацій в області 10-12. Є міські, обласні і всеукраїнські. Ми намагалися об'єднатися в одну координаційну раду чорнобильських організацій, котру очолив Петро Осадчук, але поки що нічого не виходить, бо знаходяться “діти лейтенанта Шмідта”, котрі вламуються напряму до чиновників з заявами, що “Я маю право!” Найсумніше, що ось таким гроші і виділяють, причому мільйонні суми, в той час, як інші організації нічого не отримують. І коли проводяться якісь заходи, то дивно чути, коли визначають “наших” і “не наших”...

Схоже, такий хаос тільки на руку владі, бо так легше приховати, куди ж насправді йдуть гроші, виділені на реальні потреби чорнобильців.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА