«Такою я приїхала сюди, на Вінниччину, після закінчення технікуму», – показуючи на фото, з якого дивиться ну зовсім тендітне дівчатко у квітчастій сукні, розповідає про свої перші професійні кроки у лісовому господарстві Галина Петрівна Кілимник. У нас на Вінниччині – єдина жінка – головний лісничий серед чоловіків – головних лісничих 11 держлісгоспів. Вона уже 10 років успішно керує у чоловічому колективі, а понад 30 років – невтомно працює у лісі, не згірше за будь-кого із чоловіків та на ряду з іншими нечисленими у лісовому господарстві жінками.

Вона в лісі не працює, вона в лісі живе

Питання виникає природно: як то – залишатися чарівною вродливою жінкою, відмінною господинею, дружиною, люблячою мамою та бабусею – і водночас керувати чоловічим складом лісничих, майстрів лісу, пропадати в урочний та позаурочний час на посадках, перевірках, ревізіях, рейдах? Як їй вдається все це успішно поєднувати?

Бо ж удається, судячи з того, що підприємство є одним із найкращих серед держлісгоспів Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. І в родині – лад та мир, квітуче подвіря, господарка, город… А природна краса і елегантність, поєднана з жіночою загадковістю, залишаються при Галині Петрівні, яка гордо несе звання уже не лише мами, а й бабусі. Дві доньки, онуки, чоловік Анатолій – усі люблять та поважають свою берегиню.

«Вона в лісі не працює, вона в лісі живе», – знімаючи з язика, продовжує дружина думку чоловіка. Саме пан Анатолій підтвердив, що його половинка багато часу віддає улюбленій справі, що для неї робота – на першому плані.

Проте й виконує справно домашню жіночу роботу, попри те, що є керівницею на підприємстві.

До речі, саме завдяки роботі юна Галина зустріла свою долю. Адже на Вінниччину потрапила, отримавши направлення на роботу. І за багато років Поділля стало не другим, а головним домом. Бо тут – сім’я, робота, будинок, друзі.

І мабуть, секрет успіху саме у поєднанні усіх її особистих якостей, величезної працелюбності та безперечної підтримки родини у всіх починаннях.

Донька Волині

Народилася та провела дитинство Галина у містечку Любомль Волинської області. Після закінчення школи вступила у Шацький лісовий технікум. По отриманні диплома техніка-лісовода у 1984 році за розподілом потрапила на роботу в Тульчинський держлісгосп. Так, потрапивши з рідної Волині на Поділля, зростала тут професійно і знайшла свою долю. Сьогодні й не сказав би ніхто, що Галина Петрівна – волинянка. Навіть мовлення стало наше, обросло подільськими діалектами, вимовою.

Спочатку почала працювати на посаді старшого майстра лісу Журавлівського лісництва, до 2004 року, а до кінця 2010-го – на посаді помічника лісничого цього ж лісництва, з 2011 р. – головний лісничий держлісгоспу. Отож, цілих 10 років! Усього має 37 років лісівничого трудового стажу.

6 мільйонів дерев за 10 років

Площа державного лісового фонду Тульчинського ЛМГ – 24 тис. га. Під час лісокультурної кампанії 2021 р. підприємство заліснило 116 га на землях державного лісового фонду та створило 6 га нових лісів. Приблизно такі обсяги заліснення виконує підприємство щороку, тож за 10 років роботи головним лісничим Галиною Петрівною створено близько 1300 га лісів, а це значить, що посаджено понад 6 мільйонів дерев. На посаді майстра лісу за 20 років Г.Кілимник посадила до 200 га лісових культур. Перші її лісові культури – то уже справжній міцний ліс. Є чим пишатися!

У робочому кабінеті Галина Петрівна буває рідше, а більшість часу – у лісі. Не цурається і важкої роботи, щороку бере участь у лісокультурній кампанії, у роботі на лісовому розсаднику. Є така стійка традиція у практиці Тульчинського ЛМГ – проводити толоку: чи садити ліс, чи сапати бур’яни на розсаднику, переносити горщики з декоративними рослинами… Коли хто має великі об’єми роботи, допомагати приходить уся контора лісгоспу. І головна ліснича – не виняток, першою показує приклад того, що висока посада не зробила її білоручкою. От і цього року пані Галина брала участь у весняному садінні лісу у Шпиківському лісництві (лісничий –  Віталій Михайлович Михаськів) разом із колективом та помічниками – громадськістю та студентами Вищого професійного училища № 41 м.Тульчин.

– Такі посадки завжди об’єднують працівників. Не зважаючи на те, що попрацювати з мечем Колесова чи сапою цілий день – це фізично важка робота, зазвичай спільна робота проходить у дружній та веселій атмосфері. Наш колектив – найкращий, – зізнається Галина Петрівна.

Ліс та колектив – у надійних жіночих руках!

Завжди із захопленням вона розповідає про своїх лісничих, майстрів, пишається їхніми здобутками та виконаною роботою. Цінує працелюбність, наполегливість підлеглих у роботі. Бо не з розмов, а з багаторічної роботи у лісі знає ціну цієї важкої лісівничої праці. І тому й тульчинські лісівники стараються не підвести свою керівницю!

– ДП «Тульчинське ЛМГ» традиційно є одним із найкращих за виробничими показниками лісгоспів. За підсумками першого півріччя 2021 року підприємство зайняло перше місце у трудовому суперництві. Велика заслуга у цьому є і Галини Петрівни. Коли жінка займає таку важливу і відповідальну посаду, це рідкість не лише для Вінниччини, а й для усієї України. Галина Петрівна – надзвичайно надійна, організована, працьовита, енергійна, мудра людина та справжній професіонал лісівничої справи. Досконало знає свою роботу. Уміє працювати з людьми, вдало організувати робочий процес, легко налагоджує взаєморозуміння у колективі. Ці всі якості роблять її успішним головним лісничим, незамінною ланкою у нашому колективі, – розповідає начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства А.О. Бондар.

– У роботі з людьми вміє Галина Петрівна бути по-жіночому м’якою, коректною і водночас – вольовою та наполегливою, а коли треба – то й показати силу характеру. Сьогодні на підприємстві працює 181 штатний працівник, а у підпорядкуванні головного лісничого – понад 100 працівників. Її поважають, дослухаються до рекомендацій, вважають авторитетним керівником лісничі та майстерський склад лісництв, працівники лісгопу, адміністрація підприємства, – наголошує директор підприємства Михайло Дан.

До речі, Г.П.Кілимник працює на підприємстві уже з четвертим директором. Прийшла на роботу, коли підприємство очолював відомий на Вінниччині лісівник Микола Юхимович Лащенко, який передав владне кермо не менш видатному лісівникові Василеві Степановичу Мошняцькому (нині обидва уже покійні). Далі директором був сильний практик, лісівник-професіонал Віктор Анатолійович Поліщук, якого змінив нинішній очільник – молодий, перспективний Михайло Михайлович Дан.

Як головний лісничий пані Галина працює із другим керівником. Каже, що комфортно працювати їй у колективі, очолюваним і досвідченим «важковаговиком» лісового господарства Поліщуком, і молодим, але уже з багаторічною практикою у лісовій справі Даном. Адже лісівники йдуть, керівники змінюються, роки минають, а ліс залишається… Ліс, створений руками не одного покоління, до якого доклала працю своїх красивих жіночих рук і Галина Кілимник.

Оксана Нікітіна,
прессекретар Вінницького ОУЛМГ