На рахунку 13- річного вінничанина більше 15 перших місць у шахових турнірах. Він навчається на «відмінно» в школі та здатний перемогти навіть досвідчених гравців.

– Як таке можливо із синдромом Фрімана Шелдома – це вади розвитку опорно-рухової та видозміни кістково-мозкової систем? – запитуємо у його мами Марини Андрієнко.

– Все життя Артемко бореться за своє життя та здоров`я. Його наполегливість вражає. Вже зараз він готується отримати звання кандидата в майстри спорту. Планує стати відомим українським шахістом, – розповідає мама.

– Шахами синочок займається четвертий рік. Ми як батьки підтримали його поривання, бо перед цим він успішно закінчив школу усного рахунку. Вивчав ментальну арифметику.

Це допомогло йому розкрити критичне мислення. Звісно, це диво. Він отримав перший юнацький, потім третій, другий і зараз має перший дорослий розряд. І ми пишаємось такою дитиною. Бо попри все пережите він добрий у стосунках з іншими, надійний у дружбі, щедрий та хороший хлопчик.

Це особлива дитина, і таким, як правило, науки та розвиток даються важко. Проте змалечку ми не шкодували ні часу, ні сил, щоб розкрити його таланти. І зараз бачимо результат, – продовжує Марина.

— Я вважаю, що це неправильно, коли батьки не займаються розвитком своїх дітей через стан їхнього здоров`я. Головне – постійно працювати та вірити у майбутнє дитини, тоді можливо все. З дитинства батьки повинні налаштовувати своїх особливих діток на те, що вони повноцінні. І мають право жити та розвиватись, як інші.

Софія Копач