Як у випадку, коли 12-річного хлопчика цькувала вчителька однієї із шкіл Вінниччини, бо він себе поводив неналежним чином. І такі знущання над дітьми – не рідкість.
Тому і виникла ідея, що почуття толерантності потрібно прищеплювати не лише дорослим людям, а й дітям. Одноліткам тих самих хворих та особливих, яким так потрібні увага та підтримка. Благодійний проєкт «Діти дітям» створений для того, аби хворі не відчували себе жертвами, а здорові розуміли, що кожен їхній добрий вчинок може розрадити не одну душу хворої дитини.
– Тому наші заняття ми почали із того, що звичайні діти разом із майстрами навчали важкохворих діток певному ремеслу. Хтось вчив танцювати, хтось готувати, хтось — малювати. Разом ми навіть випікали хачапурі.
У процесі готування всі спілкувались та розповідали про себе. Зуміли потоваришувати. Нещодавно ми організовували благодійну поїздку до Жмеринського реабілітаційного центру — дитячого будинку. Вирішили залучити діток із особливими потребами. Разом із своїми батьками вони готували солодощі — різні пряники та пиріжечки для дітей-сиріт.
Особливі дітки дійсно постарались. Вони перестали відчувати себе жертвами, а навпаки — побачили в собі переможця. Кожен із них старанно працював та хвилювався, аби їхні смаколики сподобались жмеринчанам. Приїхавши у заклад, ми влаштували свято та чудово провели день разом.
– Виявляється, «особливі», важкохворі, сироти та звичайні дітки можуть потоваришувати та подружитись. Що ж нам, дорослим людям, заважає бути доброзичливими? — каже громадська діячка Діана Мороз.
Софія Копач
