Артист відверто розповів в ексклюзивному інтерв’ю для «33-го».

Із великим сольним концертом Сергій Асафатов приїхав у рідне місто Вінницю. Повна зала прихильників співака зібралась у театрі імені Садовського.

Ще до «Голосу країни» у рідній Вінниці Сергія Асафатова добре знали як лідера гуртів «Martovi» і, перш за все, – «Jazzforacat», з яким співак закохав у себе не лише українську, а й польську публіку, успішно виступивши на телешоу «Х-Фактор-9» і польському «Mam talent».

— Моя музична історія почалася з дитячого будинку. Багато існує розмов і стереотипів про те, що люди з дитячих будинків – другого сорту, яким набагато важче чогось досягнути у житті. Тому я пішов на шоу, аби довести своїм прикладом, що все можливо. Вірте у свої мрії, йдіть до мети, незважаючи ні на що! – каже Сергій Асафатов.

— У мене була мрія з самого дитинства займатися музикою. Коли я чув, що грає десь жива музика, то по тілу бігали мурашки. Потім у мене з’явилася можливість навчатися у музичному училищі. Одночасно я вчився грати на гітарі, на фортепіано, на трубі. Почав писати пісні, музику.

– Як вдалось опанувати таку велику кількість інструментів?

– Не було можливості наймати хороших музикантів та професійно записуватись у студії.

Тому все доводилось робити самостійно. Шлях до успіху важкий. Але якщо є ціль чогось навчитись, потрібно просто почати вчитись.

Першу пісню я записав самостійно. Грошей не було, лише були ноутбук, гітара та мікрофон. Звісно, спершу не виходило нічого, але я робив — робив — робив. Та головне — ніколи не здавався. Коли ти живеш справою свого життя, до тебе притягнуться ті, хто буде поруч із тобою дивитись в один бік.

– Які найважчі періоди життя у вас були?

– У кожної людини такі періоди бувають часто. Навіть нещодавно у мене був період, коли в кишені всього лише кілька гривень. Та все ж я сидів і писав пісні ночами. Був такий щасливий, бо розумів, що, окрім музики, для щастя нічого не треба... Коли ж все дуже погано, я намагаюсь тримати себе в руках. Декілька років тому я взагалі відчував, що помру із дня на день. Тому на останні гроші купив собі квиток у Варшаву. Там грав на вулицях та в парках. Згодом став учасником відомого польського телешоу. Та і взагалі збирався поїхати у навколосвітню подорож... Але прийшла відповідь із Києва, що ми проходимо в тренувальний табір «Х-фактора». Тому і повернулись на Україну.

– Чому вирішили піти на «Х-фактор»?

— Це було абсолютно випадково. З товаришем повертались із репетиції. Побачили, що проходить кастинг. Вирішили зайти подивитись, Виявилось, що це талант-шоу «Х-фактор». Ми там пограли на сцені. Отримали чотири «так». Вийшли та і забули. Як кажуть, всі можуть щось зробити, коли є гроші. Спробуйте без грошей. Тому для мене гонорари ніколи не були головним.

– Ваша колишня дружина Анна сприяла у розвитку кар`єри?

— Я взагалі не хочу чіпати цю тему, бо своє життя ніколи не виношу на загал. Аня — чудова людина. І радий, що все закінчилось на хорошій ноті. Це рідна людина. Більше нічого не хочу розповідати про наші стосунки.

– Ви пішли із телешоу «Холостячка». Ви дійсно хотіли бути із Златою, чи це черговий піар-хід?

— Я щиро бажаю знайти Златі своє кохання. Та сумніваюсь, що це буде серед учасників телешоу. На «Холостячку» мене запросили продюсери шоу. Довго думав, чи йти. Та потім вирішив, що не буду втрачати можливостей, які дає мені життя. Все, що було на екрані, вийшло експромтом. Я взагалі не планував їхати на мотоциклі, але так вже вийшло. Вирішив прихопити із собою гітару. Найприємніше те, що мою нову пісню почула вся країна. Я заспівав її для Злати. Так, телешоу я покинув на першому етапі. Та зізнаюсь, що за Златою я не сумую, адже ніяких почуттів до неї не було.

– Чи зустріли нове кохання?

– Я дуже хочу сім`ю. Але коли з’являється кохана людина, їй повністю потрібно віддатись. Я не можу цього зробити. Я не жив у сім’ї, не знаю, що таке родина. Тому мені важко усвідомити, що потрібно буде поруч із кимось бути.

– У музичній кухні ви професіонал. Що готуєте на домашній?

– Я люблю просту їжу. Таку, яку колись готували в інтернаті. Наприклад, макарони. Не вмію готувати якісь великі святкові страви. Але полюбляю смажити яєчню. Не ходжу по ресторанах, бо весь цей пафос не для мене. Зізнаюсь, що іноді взагалі забуваю поїсти. Це життя холостяка.

– Розкажіть про зйомки фільму «Смак свободи».

– Зараз завершились зйомки фільму. Тут я вперше спробував себе як професійний актор. Мені пощастило зніматись із професійними українськими артистами. Окрім того, я ще й написав пісню до цього фільму.

Софія Копач
Фото Сергія ХІМІЧА