Чому українцям мають продавати газ, корисну копалину України, за світовими цінами? Звідки взявся борг 50 млн лише на Вінниччині за газ? Про те, як маленький скандал веде до великих роздумів і обкрадання держави — далі.

Чоловік намагався підпалити трактор газової компанії.

Цей випадок красномовно свідчить, що опалювальний період буде гарячим. У селі Пагурці Хмільницького району чоловік підпалив трактор газопостачальної компанії, котрий приїхав, щоб відключити йому газ. Ігор Квік, начальник Хмільницького управління газового господарства, розповів, як все було: «Під час від­ключення одного з домоволодінь до трактора підбіг невідомий чоловік облив його бензином та підпалив.  Нашим працівникам вдалося загасити підпал самотужки».


На щастя, постраждало тільки колесо, облите бензином. Боржника, 50-річ­ного інваліда, за підпал все ж вирішили не карати і від газопостачання його не відключили.

Однак, далі все виявилось не так просто. Поліцейські, які виїхали на місце конфлікту, з’ясували, що в газовиків не було документів, на підставі яких людям могли відключати газ. Тобто законних підстав для відключення не було. Відтак, поліцейські заборонили газовикам проводити роботи з відключення газу літнім людям.

Між тим ситуація критична не тільки через борги (у газопостачальній компанії повідомляють, що загалом за газ вінничани заборгували 50 мільйонів гривень). Справа в тому, що ціна у 30-35 грн за 1 куб. м газу, яку закладають громади у тендери, вже зараз не задовольняє постачальників. Тож представники газових компаній відмовляються від участі у таких тендерах, мотивуючи це ціною газу на хабах. Вона вже сягає 47 грн за 1 куб. м. Облгази вимагають від громад переукладання договорів за новими цінами, в той час, коли у бюджетах закладені зовсім інші ціни на енергоносії.


У першу чергу постраждають бюджетні установи. Критична ситуація склалась в Томашпільській громаді — з 8 жовтня “Вінницягаз” відключає 6 шкіл та найбільший садочок громади від газопостачання. Схожа ситуація і у Вапнярській громаді. Там із 12 закладів ос­віти 6 — опалюються газом. Звернення надходять з Мурафи, Джурина, Шаргорода, Тульчина, інших громад. А іншої альтернативи немає.

Тим часом у Вінниці потрохи починають вмикати опалення у багатоквартирних будинках. У негазифікованих громадах тільки зараз починають привозити людям дрова, котрі ще треба порізати і порубати. Люди кажуть, що такого важкого старту опалювального сезону ще не пам'ятають. Влада наперед уже вирішує — коли за школи не буде коштів, дітей розпустять знову по домах. Буде чи не буде локдаун?

Але олігархів, які покупили ці облгази, зокрема Вінницьким володіє Фір­таш, це мало чи зовсім не хвилює. Бо він зараз, як відомо, знаходиться «невиїзним» у Австрії і чекає екстрадиції до США, де проти нього порушена кримінальна справа.

Такі справи, зокрема і в США, порушені проти деяких інших олігархів-власників такого українського стратегічного майна. Але Україна, за дивним законодавством, «своїх не видає». Але чомусь і не розслідує, як миттєво народну власність «прихватизували»...


Бо вартість газу на сві­тових ринках — це одне. А вартість власного газу — інше. Бо ж Україна для власного населення виробляє його сповна. А інші газодобувні країни, наприклад, ОАЕ, Саудівська Аравія і ще з десяток, віддають такі копалини своїм громадянам не лише за пільговими цінами, але й гроші від продажів кладуть на їхні рахунки! Бо ж це національний продукт, який, за Конституцєю України, належить українському народові! Може, про це забули?

Тетяна Кондратьєва