Хто пішов від нас у вічність.

Що треба Робити? Ця субота називається Димитрівська.

У цю саму ж суботу, вранці, служитиметься Божественна літургія, а після неї – загальна Панахида.

За традицією, Димитрівська поминальна субота є батьківською, тобто ми молимося за своїх спочилих рідних та близьких, хто відійшов із цього земного життя.

Димитрівською вона називається тому, що припадає напередодні вшанування пам’яті великомученика Димитрія Солунського (8 листопада). Він був людиною військовою, комендантом грецького міста Солунь, і в 306 році був страчений за сповідання християнства. Вважався покровителем воїнів, тож спершу Церква у Димитрівську поминальну суботу згадувала всіх воїнів, що загинули за віру і Батьківщину, а також всіх померлих раптовою смертю. Згодом стали творити пам’ять і за спочилих батьків, і за всіх одвіку спочилих християн.

Завтра, в Димитрівську поминальну суботу, ми будемо у молитві просити Бога за померлих батьків і рідних, братів і сестер, за всіх полеглих воїнів та безвинно вбитих – не лише в далекі часи, а й у теперішні. Проситимемо прощення їхніх гріхів і дарування їм Царства Небесного, де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, а є життя безкінечне. Спочилі вже не можуть каятися і просити прощення, зате ми можемо допомогти їм, молячи Бога за них.

У цей день прийнято також подавати записки з іменами спочилих рідних та близьких, які зачитуються священнослужителями під час заупокійного богослужіння. Також вірні приносять до храму поживу для потреб парафії та нужденних, чинять діла милосердя. Тож поки маємо час і можливість молитися за померлих, будемо виконувати свій обов’язок і надіятися, що Всемилостивий Господь почує наші молитви і простить їм провини їхні, вільні й невільні.

А коли прийдете додому, пом‘яніть усіх тих, хто не з нами.

Подякуйте їм, що вони були і залишили в нашому серці світлі спогади та стали прикладом для наслідування.

Андрій Власенко