Більшу частину свого життя я мрію про те, щоб розповісти свою історію. Спогади мучать. Як то кажуть, час мав би все вилікувати, та даремно… Подіям більше 20 років, а я щодня прокидаюсь і засинаю із згадкою про них… Мовчати більше не хочу — розкажу.
Мої діти дорослі, а онуки народжуються один за одним. Здається, що це — щастя? Щастя! Та все далось важкою ціною. Вперше вийшла заміж у 16 років. Так сталось… Чоловік домовився із батьками, що допоможе виплатити борги та зробити ремонт у будинку за умови, що видадуть мене за нього заміж. Батьки любили мене. Та жили ми дуже бідно, бо батько хворів. Всі землі та господарство спродали, щоб його вилікувати… Було багато боргів. Ми не знали, як вийти із цього стану. Тому, коли багатий чоловік запропонував фінансову допомогу в обмін на мене, іншого виходу не було — погодились.
І ось весілля, перша шлюбна ніч, поцілунки, але без сексу. Дозволив мені підготуватись. Сказав, що силою ніколи не змусить. Був дорослий, зі шрамом на обличчі. Красивий, але по-своєму. Місяця мені вистачило, щоб закохатись в нього. Я подарувала себе. Мені здавалось, що ми найщасливіші в світі. Згодом народила синочка, потім донечку… Мріяла про нашу спільну старість.
Ми подорожували, він був моєю опорою. Казав, що весь світ пригорне мені до ніг. Та зовсім скоро все стало не так. Він їздив за кордон у відрядження. Одного разу його не було цілий рік. Ще в ті роки листувались.. Чекала кожну вісточку, аби упевнитися, що з ним все добре. І от він повернувся... Зізнаюсь, що уявити не могла, що він так зміниться. Приїхав зовсім інший — не мій Ігор, не мій. Я місяцями намагалась розпитати його, що сталось. Та він навіть і говорити зі мною не хотів. Жодного разу не обійняв, не поцілував. Тільки постійно говорив, що в нього багато роботи... Потім знову поїхав у ту країну та повернувся не сам, а з молодою дівчиною та двома дітьми... Посадив нас всіх за стіл і сказав, що тепер будемо жити всі разом. Я не розуміла, що відбувається, хто ця жінка та що за діти?
Виявляється, мій чоловік завів собі коханку за кордоном. І успішно жив на дві країни та дві родини. Лише пробувши рік разом із іншою жінкою, він вирішив, що так тривати більше не може. І заявив, що тепер кохає її. Але мене та дітей з дому не відпускає. Навпаки, хоче, щоб ми потоваришували та жили всі разом..
Перші тижні моє серце рвалось на шматки. Бо з коханої дружини я стала наймичкою для свого чоловіка, який без сорому снідав, обідав та спав із іншою жінкою. Я б сказала, що це як султанський гарем із серіалів. Та це гірше — справжнє рабство.
За три місяці такого існування зрозуміла, що більше не можу. Моє життя втратило сенс. Залишилась наодинці та порізала вени у ванній кімнаті. Хотіла померти, та прокинулась в лікарні. Поруч сидів мій брат, який врятував мене та двійко діточок. Чоловік навіть і не навідався в лікарню... Забрав дітей, а речі мої завіз у батьківський будинок. Я жила немов у іншому вимірі. Навіть бачити діток не могла. Лиш після їхнього повноліття ми почали знову спілкуватись. Вони дуже мене люблять. Такі талановиті і працьовиті. Купили мені окремий будинок. Ставляться до мене із повагою та допомагають у всьому. Внуки майже постійно в мене. Я дуже щаслива мама та бабуся, бо в мене є ті, кому я потрібна..
Маргарита,
постійна читачка
