Московський патріархат провів у Києво-Печерській лаврі конференцію, оскільки хоче “вирішення українського церковного питання”.

Ось що заявив предстоятель УПЦ МП Онуфрій:
– Сьогодні нас найбільше турбує той факт, що Константинопольський патріархат відмовляється виносити болючі питання церковного життя на соборну дискусію.
Адже очевидно, що лише скликаючи наради керівників Помісних Церков, а можливо і Всеправославного Собору, ми можемо знайти вихід із тяжкої кризи, яка поставила Світове Православ’я на межу розколу…
Як відомо, Вселенський Патіархат таку спробу робив. Але саме РПЦ, в складі якої є УПЦ (МП). його проігнорувала. Тоді мова йшла про надання незалежності Українській православній церкві, як у інших державах.

Як відомо, після цього таку незалежність, тобто Томос їй дав Вселенський Патріархат.
Тут виникає запитання, а чому Московський патріархат не прийшов на об’єднавчий Собор в Києві? Коли всі православні українські церкви, скоріше всього під керівництвом того самого Митрополита Онуфрія, бо їхніх приходів найбільше, могли об’єднатись і стати незалежною Соборною і Помісною Церквою України?

Москва не дала добро?
І що тепер?
Митрополит Онуфрій Вселенським Патріархом Варфоломієм позбавлений сану Митрополита Київського і всієї України.
Увійшов до Синоду РПЦ.
Але більшість віруючих, навіть йому підданих не хочуть називатись Російською православною церквою в Україні.

А коли не так, то просто УПЦ (МП) є не канонічною на рівні світового Православного світу.
А тим часом, інші церкви світу вже визнають іншу канонічну церкву – Православну Церкву України, із законним митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.

От і виходить, що МП, через ігри із Московськими пропагандистськими центрами, далеко не Божими, самі спровокували цей розкол.
До речі, а віруючі цих приходів знають, що Патріарх Кіріл, за якого вони що служби мають молитись у церквах України, входить у найвищий військовий орган держави Росії?

І анемія Криму, війна в Україні, зараз підведення російських військ до кордонів України, є саме за рішенням того органу?

Але це, напевно, московські нрави такі, спочатку зробити все, щоб цей розкол стався, а потім на весь світ заявляти, що потрібно щось робити.
На думку багатьох, тут вже все зробить історія.

Хоча, «поколотити» в сучасності ще можна. Та тільки чи на користь вірі і Богу?

Андрій Власенко