26 листопада після масштабної пожежі три родини з Вінниці залишилися просто неба. Невтішні господарі розповіли, що вже давно були перепади електроенергії.
На це скаржилися й інші мешканці вулиці Староміської. Енергетики вперто відповідали, що ніяких порушень немає. Остання така відповідь надійшла напередодні пожежі, 25 листопада.
– Пожежа спалахнула о 2.40 ночі. Всі спали. А потім племінник з дітками були змушені вистрибувати через вікна, бо двері вже були заблоковані… — розповідає Людмила Тихонова (до речі, вона цього року виграла конкурс «Пані 60+»). — У нас все згоріло: техніка, меблі. Встигли врятувати тільки документи. Ми вмить опинилися безхатьками! Дуже вдячні усім сусідам, які нас прихистили і завжди допомагають чим можуть. І годують, і одягають, і дали можливість пожити. Це щастя, що при такій пожежі всі залишилися живі і ніхто не задихнувся. Комісія, яка прийшла вже після всього, подивилася і порадила знести все, бо воно роками смердітиме горілим і невідомо, коли висохнуть стіни, просочені водою. А зараз вже почалися дощі і сніг.
Перша помітила пожежу наша сусідка, котра живе у гуртожитку поряд. Вона намагалася додзвонитися рятувальникам, але її дзвінки «скидали». Потім дзвонив мій чоловік, вже на ходу, виносячи сина. Але диспетчер поклала трубку. Потім дзвонили на «гарячу лінію» до міської ради. А час вогонь, котрий почався на даху, розгорався все більше, а пожежників все не було. Приїхали рятувальники тільки через 40 хвилин, хоча до найближчої чергової частини всього кілька метрів. Згодом з’ясувалося, що в ту ніч вони не були черговими… Вогонь вже повністю охопив наш будинок, спалив стіну сусіднього будинку. А в гуртожитку вогонь так поплавив вхідні двері, що люди не могли вийти. Поки пожежні автомобілі розверталися і під’їжджали до нас, рятувати вже не було що. А потім налили по коліна води, у ній втопилася та техніка, котра не встигла згоріти. Ніхто наших збитків не оцінював. А за нашими підрахунками вогонь знищив майна на 2,5 мільйона гривень.
– Офіційних причин пожежі й досі не оголошують. Коротке замикання — під питанням, адже в нас тієї ночі навіть котел був вимкнений. Вся техніка справна. Ніхто з міських чиновників на наші прохання допомоги не відреагував, — розповідає Тетяна Кузьменко. — Ми з чоловіком 16 років будувалися, у нас двоє малих дітей, 11 та 2,5 року. Будувалися потихеньку, на скільки грошей вистачало. Я була вагітна і економила на чому можна, тільки щоб зробити ремонт. На море тільки два рази змогли поїхати. Все життя на ці дві хати працювала наша тітка Людмила Тихонова і батьки, а тепер ми змушені жити по сусідах. Наша вулиця давно скаржилася на різкі перепади енергії, але жодної реакції не було. Сусіди, коли виїжджають з будинку надовго, вимикають повністю електрику, і тієї ночі їх не було. Тому черговий перепад напруги в мережі прийняв наш будинок. І не витримав. Тепер вже кажуть, що на нашій вулиці будуть міняти лінію. Але хто відповість за те, що ми залишилися безхатьками?
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
