Зарплати слуг народу районної та місцевої ланки переважно чомусь втаємничуються від громади. Іншими словами, від виборців, платників податків, які наймають і утримують на свої кошти чиновників. УВАГА! Для того, щоб вони захищали інтереси громадян, які своїми податками наповнюють бюджет.

А ще обрані голови та депутати повинні прозоро і справедливо розподіляти всі ресурси, які належать громаді. Однак, вже після виборів у багатьох голів виникають «службові секрети» від виборців і вони забувають хто їх обрав і для чого. А на перший план діяльності виноситься захист своїх власних інтересів. Починається все з одноосібного укомплектування штату адміністрації. Скільки має бути держслужбовців? Які у них мають бути зарплати?..

Щоб ці запитання не ставилися зайвий раз, кидається кістка депутатам. Тому – посада, іншому — шматок землі чи комунальне майно і т.д. І вже коли народні обранці опрацьовані, можна розвернутись. Для прикладу візьмемо рішення однієї середньої громади Вінницької області. Вона називається «Про стимулювання голови»:

«Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пункту 2 Постанови Кабміну від 09.03.06 р. номер 268 «Про впорядкування структури умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади…», враховуючи висновок постійної комісії ради з питань планування, бюджету та соціально-економічного розвитку, рада вирішила:

Установити голові ради на 2022 рік щомісячну надбавку за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та надбавки за вислугу років; премію за результатами поточного місяця, виходячи із фактично відпрацьованого часу та до державних і професійних свят в розмірі 100% посадового окладу…

Отже, щомісяця — 150 відсотків до окладу. Далі – на кого покладається контроль і підпис голови. При цьому делікатно упускається в тексті рішення який же оклад у голови і скільки це вийде, якщо все сплюсувати докупи. Можливо, тому, що вийде на круг немало-небагато, а зверх 80000 тисяч гривень. Ми ж розуміємо, що при такій місячній зарплатні голови – оклади інших 50 – 60 чиновників адміністрації теж вагомі. Адже сваритися з ними голові не з руки, бо на черзі «прихватизація» на мертвих, живих, підставлених і ненароджених кількасот гектарів землі в межах громади, переданих з держфонду.

Її можна, скажімо, зарезервувати під громадські пасовища, та мало під що, коли у тебе такий штат чиновників. А потім змінити цільове призначення. І обробляти, і непогано заробляти. Спеціалісти порахували, що один гектар орної землі на Вінниччині приносить 500 доларів прибутку. В нашому випадку – в кишеню голови. А скільки тих гектарів можна зараз хапнути по всіх селах громади. Адже там залишились в основному старші люди, які уже не мають сили контролювати владу..

При цьому можна не ремонтувати жодного метра внутрішніх доріг, закривати школи, дитячі садочки, мотивуючи відсутністю коштів у бюджеті. Зате через два роки такої «плідної» роботи у голови на подвір’ї красуватиметься дорогий німецький позашляховик кольору сріблястого металіка чи затишна квартира у одній з новобудов у престижному районі Вінниці… Можна не звертати уваги на зарослі чагарниками цвинтарі та узбіччя, відсутність водогонів та каналізації, занедбані вулиці без тротуарів та освітлення, одиноких престарілих, покинутих державою напризволяще, стихійні сміттєзвалища навколо населених пунктів…

Адже в рішенні йдеться про «відпрацьовані» години, а не ефективність та результат. І, зрештою, хто ті години перевірить? Так само обходить рішення найголовніше – а як же вся ця «особливо важлива робота» позначається на створенні нових робочих місць, благоустрої території, надходженнях до бюджету. І чому комісія не пов’язала всі виплати, доплати, премії та інші винагороди напряму з наповненням бюджету. Мовляв, зібрали на 10 мільйонів більше – може громада й погодиться на пів відсотка преміальних на всіх, бо не до жиру нині.

А всі ці святкові, ранішні, вечірні і всілякі інші «заангажовані винагороди», які службовці самі собі призначають з куцих бюджетів – це звичайнісіньке колективне розкрадання владою спільних грошей. Як і виділення собі сотень гектарів землі, прихват комунального майна та інші сірі схеми обдурювання довірливих громадян.

Владу потрібно контролювати щодня, інакше вона неодмінно почне красти. Особливо в наших реаліях, коли крадуть бюджетні гроші безбожно і уникають відповідальності. Американські економісти вважають, що кожен рік з бюджету України крадеться 35 – 40 мільярдів доларів. Це колосальні кошти, яких не вистачає на армію, пенсії, медицину, освіту… І на сучасні благоустроєні села з усіма комунікаціями та хорошими дорогами.

А складається ця потужна фінансова Амазонка крадених мільярдів з оцих всіх потічків на рівні середньої вінницької громади. Якщо всіх така ситуація влаштовує, то так і будемо бідними та дурними. Якщо хочемо стати цивілізованими – мусимо захищати своє і питати з влади, як вона витрачає наші гроші, і як захищає наші права. Редакція готова оприлюднити і звернути увагу правоохоронних органів на зловживання вашого сільського чи селищного голови. Повідомляйте про ці факти.

Анатолій Жучинський,
головний редактор
газети «33-й канал»