Улюблениця українського народу, переможниця шоу «Голос країни» Оксана Муха із Різдвяною програмою приїхала до Вінниці. Її називають «душею української нації», адже, дякуючи своєму таланту, співачка збирає тисячі доларів на лікування українських військових, котрі з пораненнями повернулись зі Сходу України.
У її репертуарі пісні на вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри та Ліни Костенко. Її називають Квіткою Цісик. І вона пишається цим. Український голос Мухи звучить у всіх регіонах Америки. Тому зірковий наставник Оксани Дан Балан називає її гордістю нації та душею українського народу. Чому на її концерти у Вінниці приходять сотні військових із дружинами?
Оксана Мухав відверто розповіла всі подробиці свого становлення як артистки, заявила про громадянську позицію та співпрацю із військовими у ексклюзивному інтерв`ю для «33-го каналу».
– З військовими я поріднилась душею ще з жахливого 2014 року. Хочу, щоб кожен українець шанував того, хто зараз стоїть на лінії вогню. Ми всі думаємо, що дуже багато робимо, шкодуємо себе. Навіть плачемо, що втомились. Але коли бачу понівечених хлопців, котрі повертаються з війни, то не можу стримати болю в собі. Бо воїн загинув, а хлопець, котрий повернувся — покалічений. У нього часто немає рук, ніг і навіть зору. І найстрашніше те, що всім байдуже…
Мені пощастило працювати із благодійним фондом «Відроджуємо українських військових». Його заснувала українка, яка проживає в Америці — Ірина Ващук. Доля нас звела, коли я давала концерти у військових частинах. Всі кошти, які ми збираємо на концертах в Америці, йдуть на відновлення здоров`я українських військових. Боляче казати, але люди втомились підтримувати армію та поранених військових.
На одному із концертів ми зібрали повністю кошти на протезування військовому. Я продала намисто, яке було на мені, за чотири з половиною тисячі доларів. Така сума – це повноцінне протезування. Є такі, кого вже неможливо зробити повноцінною людиною. Наприклад, повернути зір. Тут ми підключаємо психологів. Потім пораненому дають спеціально навченого собаку. Згодом пес стає його кращим другом.
– Як вас у Америці зустрічає українська діаспора?
– Українська діаспора, немов повітря, потребує української пісні. Навіть виїхавши за кордон, люди мають мету зберігати Україну цілісною. Всі, хто переїжджає в Америку, групуються. Я вже співала у Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії та Флориді. І це були масштабні концерти. Приємно усвідомлювати, що в кожному регіоні США є маленька Україна, яка з великою любов`ю та віддачею зустрічає мене там.
– Вам пропонують виступи в Росії?
– Пропонують, та я нізащо не поїду. Історія нашої держави дуже складна. Скільки душ пропало, скільки дітей загинуло… Скільки матерів плакали ночами та скільки дружин хоронили своїх чоловіків… Це все варто пам’ятати. Тому хочу, щоб в шкільних програмах робили правильні акценти на вивчення нашої історії. Ми ж до цих пір не вільні. У всі часи незалежна Україна – це фікція, написана на папері. Та в чому полягала наша незалежність? Ми ж і далі голосували за проросійських. Давайте дивитись правді в очі – ми і далі в «обіймах» агресивної імперії.
У Росію можна їхати, якщо зміниться менталітет. А для цього має пройти не одне покоління. Хай стануть божими людьми і перестануть нищити народ, який їм нічого не винен. Росія прийшла в нашу хату, забрала жінку в чоловіка, з`їла їжу, забрала меблі та ще й вигнала всіх. І почала тут господарювати. Коли вони усвідомлять, що Росія на теренах нашої держави не має жодного права, коли попросять пробачення і скажуть, що ми вас, українці, поважаємо, можливо, я і поїду. Але сьогодні це абсолютно неможливо.
Софія Копач
