Великим концертом, дискотекою з діджеями та виступом “Лісапетного батальйону” “закривали” головну ялинку в Браїлові на Вінниччині. Наші журналісти поспілкувались з улюбленцями мільйонів — “головними лісапетистками країни” – Наталією Фаліон та її “дівчатами”.

Відверті подробиці про початок кар’єри у великому шоу-бізнесі, “новорічне диво” під вікном Наталії Фаліон, подарунки від нардепів та смерть двох чоловіків і сина солістки колективу — для читачів “33-го”.

– У колективі медсестри, бібліотекарі, вчителі та продавці. Працюють тільки у шоу-бізнесі чи ще ходять на роботу?

– Вже всі вийшли на пенсію. Лише Світлана ще торгує в магазині. Одного разу наша одна артистка з колективу повернулась додому, її покликав чоловік працювати в хлів. А син випалює: «Хто ходить по великій сцені, той у хлів не заходить, тому, тату, йди сам до роботи». Та це все жарти. Ми звичайні сільські люди. В основному — пенсіонерки. Є лише дві молодиці – донька та невістка.

– У колективі ще дві солістки. Це ваші донька та невістка. Конкуруєте з дівчатами чи навпаки?

– Я радію, що постійно їх бачу. Контролюю моїх дівчат, а вони мене. Тішусь, що рідні поруч, і не сумую. Деякі бабульки сидять удома і чекають, коли діти приїдуть в гості. В мене такого відчуття немає. Бо вони постійно зі мною на гастролях.

– Новий рік святкували родиною чи з “Лісапетним батальйоном”?

– Вперше Новий рік святкували всі разом. Зробили корпоратив “Лісапетного баталь­йону”. Найняли ресторан спеціально для себе. Запросили своїх чоловіків. Адже хто, як не вони, чекають нас дома із гастролей. Зізнаюсь, коханців не запрошували, бо їх немає. Один одному дарували шкарпетки з креативним написом та шоколадку. Наприклад, “Я сама модна”, “Не роби нєрви”. А чоловікам подарували по пляшці пива.

– Новорічне диво під вікном Наталії Фаліон стало сенсацією для всієї України. Чи правда, що почали розк­вітати тюльпани 1-го січня?

– Ох, майже, майже розквітли. Перед святкуванням Нового року надворі було настільки тепло, що квіти переплутали та вирішили, що вже весна. Почали сходити. Але добре, що їх потім сніжком притрусило. Вони сховались назад і пішли зимувати. Більше тисячі тюльпанів росте біля мого будинку. Зізнаюсь, це мої улюблені квіти.

 – Знаю, що ви не хотіли брати участь у телевізійних проєктах. Як наважились на кастинг “Україна має талант”, де ви перемогли і стали зіркою країни?

– На «Україна має талант» пішла, бо мене замучила совість. Всі просили, щоб взяла участь у проєкті. Продюсери шоу телефонували багато разів, вже і діти наполягали. Не хотіла, не вірила в свої сили. Як зараз пам’ятаю, в останній день все ж вирішила, що мушу поїхати на кастинг. Обдзвонила своїх бабів, зібрались та поїхали. Спершу думала, що ми там опозоримось. Не чекали, що переможемо. Туди їдуть співаки і танцюристи, які тільки починають і ще хочуть про себе заявити світові. А в нас вже все склалось. Були відомі у нашій області, трохи виступали. Зізнаюсь, на велику сцену та свого глядача навіть не розраховували.

– Правда, що на виграний мільйон побудували церкву у селі?

– Ми щиро радіємо, що тепер у селі є церква. Людям є куди прийти на службу, є де похрестити дитину і де побратись. Храм в селі був дуже потрібен. Тепер, як кажуть, все по-людськи, а не як раніше – псяча буда під шифером. Одні дякують, а інші – ні. Та, щоправда, на це розрахунку і не було.

– В які країни їздите на гастролі? Чи погоджуєтесь на виступи в Росії? Знаю, що вас часто туди запрошують.

– Були в Австрії, Іспанії, Канаді, Казахстані та Білорусі. До війни ще їздили в Росію. Зараз часто запрошують, особливо у Сибір. Там багато українців, і вони обожнюють наші пісні. Та дорога нам до Росії закрита. Не поїдемо, навіть якби пропонували мільйони та мільярди. Шкодуємо тих людей, які люблять українську пісню і хочуть бачити “Лісапетний батальйон”. Але проти своєї совісті ми не підемо.

 – За один рік померли ваш син та чоловік. Як вдалось пережити втрату? Ви ж відмінили лише два концерти..

– Мені вдалось пережити втрату тому, що з`явився другий чоловік. Я відмінила лише два концерти. Та потім таки відправились у тур. Це було дуже складно. Справжнє випробовування на стійкість. Важко, та я навчилась тримати себе в руках. Із посмішкою виходила на сцену до своїх глядачів. Поруч був справжній чоловік, який не давав мені розкисати. Життя з ним було, як у казці. Проте він помер від коронавірусу восени минулого року. Ми разом захворіли. Я вижила, а він помер.. Боляче, та я налаштовую себе на позитив. Живу сьогоднішнім днем заради своїх дітей, близьких та шанувальників.

– Де берете стільки оптимізму та позитивної енергії?

– Моя запальна енергія — це вроджене. Притворятись я б не змогла. Коли виходжу на сцену, забуваю про всі проблеми, про хвороби та невдачі. Думаю лише про пісню та про свого глядача. А от коли сходжу зі сцени, можу навіть впасти. Так, до слова, траплялось не раз. Сцена, глядачі та оплески — це мої головні ліки.

– Зараз у моді пластика. Родимки на обличчі вважаєте своєю родзинкою чи плануєте видалити?

– У мене є бажання зробити операцію та видалити родимки. Раніше вони були маленькі та прикрашали обличчя, а тепер ростуть і стають більшими. Це незручно та небезпечно для здоров`я.

Софія Копач