— Я проста вінницька жіночка із села, яка далі Вапнярки ніколи не була! Але сусідка підбила поїхати в Польщу на заробітки, бо там в «галереї» була вільна вакансія!
І фантастична зарплата в 1000 доларів за прибирання поверху в торговельному центрі Варшави… Як мені було важко лишити чоловіка на 3-х дітей і домашнє господарство, не питайте… Бо їхати чи не їхати із села у Варшаву – вирішувалось буквально за дні… І чоловік мене відпустив! А далі був цей 3-місячний «фітнес» із шваброю, як я його називаю, з дівчатами з України, — розповіла Галина із вінницьких Чернівців. — Робота важка — з 8-ї ранку до десятої вечора… На перекус і відпочинок є чотири «вікна» по 15 хвилин і одна перерва на півгодини. В такому ритмі я схудла із своїх під сто кіло вже до французької талії. Мінімум 25 кілограмів скинула за три місяці прибирання їхніх польських «галерей»… Маю їхати додому в коротку відпустку, а дівчата жартують, що чоловік Василь мене, таку худу, не впізнає на автостанції в Чернівцях і назад не прийме.
А я думаю, що ці польські пані в дорогих шмотках шалені гроші платять за свої фітнес-зали і тренерів, аби бути весь час у формі. За своє заробітчанство, по-перше, конкретно схудла, повернула собі майже дівочі форми, виміняла на заробітках 2,5 тисячі доларів та купила всім додому подарунки — куртки, чобітки, іграшки та купу «кіндерів»!
Зараз, після Різдвяних свят і відпустки, разом із Василем будемо вирішувати долю мого «фітнесу» в Польщі… Бо старший по прибиранню торговельного центру «Аркадія» запрошує вашу чернівецьку Галю на варшавську роботу! Але скажу від себе відверто: я вперше відчула себе людиною, жінкою і годувальницею, коли отримала першу получку, коли купила торбу подарунків та трішки «зелених»… Бо в селі, окрім каструль, прання та городу, я нічого не бачила. А що скажуть на це Василь і діти — ще не знаю…
Сергій Годун
