…Юля щодня ходить гуляти зі своєю 2-річною донькою на проспект Космонавтів у Вінниці, де дитячий майданчик, а вони живуть поряд. І щодня проходить повз нову червону лавку, яка різко кидається у вічі на фоні звичайних. «Кожна п’ята жінка в Україні страждає від різних форм насильства», – написано на табличці. На ній – номери телефонних «гарячих ліній» та адреси закладів, які можуть надати необхідну допомогу.

Вона вже навіть сфотографувала на свій телефон цю табличку. І тепер щоразу стежить, чи не знесли лавку з контактами. Бо то її надія на спасіння від чоловіка, який підіймає на неї руку. Вона ще трохи потерпить, а потім таки наважиться і подзвонить по тому номеру, що написаний на червоній лавці…

У листопаді 2021 року Вінниця стала першим – і поки єдиним містом в Україні – де поставили символічну «червону лавку*» і десятьма мовами написали «Ні насильству!». Таким чином Вінниця приєдналась до міжнародного проєкту, який зреалізовано в Італії, Австралії та Бразилії.

Ініціатором встановлення такої лавки у Вінниці став волонтер з Італії Маттео Радаеллі. Протягом року – з грудня 2020-го – він жив у Вінниці, проводив неформальні навчальні заходи для дітей та дорослих у місті і навколишніх селах. За рік Маттео організував молодіжний фестиваль у селищі Вороновиця, створив міжкультурний журнал, досліджував історію Вінниці та зініціював встановлення першої в Україні «червоної лавки».

Сьогодні Маттео вивчає європейську культуру, політику та суспільство в Кракові (Польща). Має ступінь бакалавра в галузі комунікації та культури і в майбутньому хотів би працювати в Європейському Союзі, щоб розвивати проєкти співпраці з сусідніми східними країнами.

Незважаючи на зайнятість, він миттєво погодився на онлайн-інтерв’ю. Відчувалась його зацікавленість у просуненні проєкту.

– Чому лавка саме червоного кольору?

– Червоний це колір пристрасті, любові. Але часом пристрасть може перейти в насильство і як результат – кров. А по-друге, червоний – це яскравий колір, який видно здалеку, він привертає увагу. Так само ми хочемо привернути увагу суспільства до теми домашнього насильства. І не просто поговорити про це, але й підказати жінкам, куди можна звернутися у кризовому випадку.

– Чому Ви обрали Вінницю для встановлення першої в Україні «червоної лавки»?

– Коли я був волонтером у Вінниці, дізнався, що місто підписало меморандум про співпрацю з Фондом ООН у галузі народонаселення щодо запобіганню домашньому насильству. Маючи певну інформацію з Італії про такі лавки, я запропонував Вінниці реалізувати цю ініціативу і це вдалося. Фонд ООН придбав звичайну садову лавку. Міський Центр соціальних служб взяв дозвіл на її встановлення. Пофарбував її у червоний колір Максим Юрченко. Він є керівником міського денного центру соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства, що знаходиться у приміщенні Вишенського відділення «Прозорого офісу», через дорогу від місця, де встановили лавку. Робив це саме перед відкриттям, то навіть руки не встиг відмити!

– У вас є особиста історія? Чому Ви почали це робити?

– Під час мого волонтерства в Україні хотів зробити активний внесок у розвиток громади Вінниці. Я подумав, що експорт «червоної лавки» в Україну може бути простою та здійсненною ідеєю, яка сприятиме вирішенню серйозного та актуального в усіх країнах Європи питання.

На щастя, в моїй сім’ї немає досвіду домашнього насильства. Але я розумію масштаб проблеми, тому що моя мама – інженер. Вона завжди намагалася навчити мене, що гендерна дискримінація присутня і поширена в нашому суспільстві. Вона сама страждала від розриву в оплаті праці між чоловіками і жінками і активно бере участь в асоціації на користь прав жінок.

– Чи є статистика, як вплинула поява «червоних лавок» на вулицях міст на частоту відвідувань кризових центрів?

– На жаль, виділити та вивчити вплив лав неможливо. Як приклад, я можу навести Італію, де нещодавнє дослідження (https://bit.ly/3GhNunI) показує, що з 2017 року кількість дзвінків на національний номер боротьби з насильством постійно зростає. Це зростання є результатом багатьох політик, які почалися у 2000-х роках. А також різних кампаній, які доповнювала ініціатива «червона лавка». Наприклад, встановлення єдиного національного номеру боротьби з насильством, комунікаційна кампанія в ЗМІ, обов'язкові заходи для дітей щодо розуміння проблеми. Важливо відзначити, що пандемія COVID-19 позначилася на національній статистиці. Через карантин усі лишались вдома. В Італії в квітні 2020 року було понад 2500 дзвінків проти 1700 за квітень 2019 року. Це свідчить про те, що жінки знають про номер екстреної допомоги та телефонують на нього, коли потребують.

– В Україні жінки дуже часто не знають, куди їм звернутися…

– У Вінниці є місця, куди жінки можуть звернутися, якщо зіткнулися з домашнім насильством. Але необхідно донести до жінок не тільки цю інформацію, але й вчити їх: якщо тебе хтось б’є – це неправильно, бити людей недобре. І чоловікам доносити: якщо вам погано разом – розходьтеся, не вчиняйте насильство. І головним мотивом усього має бути: насильство – це не норма!

– Крім Вінниці, в якому місті України планується встановити «червону лавку»?

– На жаль, оскільки я більше не в Україні, я не можу продовжувати свою діяльність та лобіювати, щоб переконати інші муніципалітети встановити «червону лавку». Я розраховую на те, що жителі інших міст України прочитають про «червону лавку» у Вінниці і захочуть мати свою. Наразі жодне українське місто не наслідувало приклад Вінниці, але дамо їм час.

Встановленню «червоної лавки» у Вінниці передувала інформаційна кампанія. Ось що розповідає Наталя Болховська, керівниця «Вінницького пресклубу»:

– З Матео ми зустрілися на початку весни 2021 року. Він розповів про італійську ініціативу. Наша організація виступила комунікатором для реалізації проєкту. В онлайн режимі провели зустріч вінницьких профільних громадських організацій, представників міських та обласних служб із італійськими партнерами. Іса Маджі - президентка Асоціації «Генеральні штати жінок» разом із своїми колегами розповіли про протидію насильства щодо жінок в Італії. За результатами зустрічі утворилася коаліція вінницьких громадських організацій, яка підтримала таку ініціативу. До речі, хотілося б подякувати нашій колезі-журналістці Яні Вінцінській, яка зараз проживає в Італії та виступила перекладачкою.

Надалі справа була за вінницькими активістками. Реалізація проєкту вдалася все ж за наполегливості Наталі Сергієнко, старшої координаторки Програми «Міста та громади, вільні від домашнього насильства», UNPFA Фонду ООН у галузі народонаселення та, звичайно, партнерству місцевої влади.

ВРІЗ

*Panchina Rossa (з італ. Червона лавка) — ініціатива, народжена у 2014 році художником Карімом Шеріфом у співпраці з асоціацією Acmos та муніципалітетом Туріну, має на меті заохотити установи встановити червону лавку на своїх територіях як національний та міжнародний символ підвищення обізнаності про явище чоловічого насильства щодо жінок.