Загинуло 5 людей, ще стільки ж – з важкими пораненнями у лікарні.
Після затримання Артемій розповів, що нещодавно доповів керівництву про побиття іншого солдата тими людьми, яких він застрелив. Але керівництво жодних заходів із цього приводу не вжило. А його почали у частині цькувати… Саме тому нацгвардієць і вдався до такої жорстокої розправи…
Після публікацій про цю трагедію на нашому нашому сайті 33kanal.com редакція отримала сотні відгуків від колишніх військовослужбовців вінницької Нацгвардії та їхніх родичів. Думки наших читачів розділилися. Одні переконані, що Артемій заслуговує найвищої міри покарання. Інші виправдовують його, бо «дитину зламала система».
- Випадок у Дніпрі — це ще один яскравий доказ всюдисущої «дідівщини» у Нацгвардії. Ми досі не можемо забути про трагічну смерть молодого нацгвардійця із Шаргородщини. Невинна дитина через постійні моральні знущання наклала на себе руки в останній день відпустки... Він просто не хотів виходити на службу і нічого кращого не придумав, як накинути петлю на шию... Але у частині замість того, щоб почати викорінювати «дідівщину», звинуватили в усьому кохану дівчину... Звичайно, так легше... Але проблема нікуди не зникла... Сьогодні трагедія сталася у в/ч 3021, а завтра може бути і у Вінниці, і у Калинівці, бо ситуація скрізь плачевна, — написала Галина із Шаргорода.
- Бігають і виловлюють призовників, аби лиш статистика була, а чи дитина адекватна, чи ні, то їм «по цимбалах». План виконали — і добре. А хто цим дітям життя поверне?.. Виловили у мами сина здорового, а повернули… – пише Марія Лесько.
- За час мого 3-річного контракту в одній із частин Нацгвардії я бачив багато... Військовослужбовці ділили на «мазаних» і «немазаних». Хтось зобов’язаний був відробляти за себе і за того хлопця та терпіти зневагу. А ті, хто проходив службу через домовленість з командиром, не знали взагалі ніяких проблем. І так роками, — пише колишній нацгвардієць Сергій.
- Нас часто збирали в клубі і робили типу анонімне опитування. А потім по одному викликали і пресували, що написали правду. Так і зі мною було. Коли запитав, за що отримав пи@@ячок у кабінеті ротного, мені реально не хотілося жити і виходити на службу для щоденного пресингу. Допомога психологів — це просто знущання. Наші психологи просто «стукачі» і «шавки» керівництва. Користі від них нуль, тільки проблем собі наживеш, — поскаржився військовослужбовець, який зараз служить у Нацгвардії і просив не називати його прізвища, бо боїться за власне життя.
- Рябчук просто псих... Таких, на жаль, немало серед «нациків»... Його треба було розстріляти при затриманні, як скажену собаку... Від «дідівщини» ніде не дінешся, але як би мене не цькували, я ніколи не візьму зброю і не розстріляю жінку чи товариша по службі, як він це зробив, — обурений Роман, колишній військовослужбовець ЗСУ.
- Артем винен, як і керівництво частини. Але навіть цей жахливий випадок нічого у системі не змінить. Бо після відставки командуючого серед особового складу поширюють петиції на підтримку генерала, який напряму причетний до цього пі@@ца... Його відставка означає тільки те, що він хоче чистим вийти з тієї багнюки, в яку завів бойову гвардійську родину разом зі своїми посіпаками, — Андрій С., Вінниця.
- Я військовослужбовець вінницької частини Національної гвардії і готовий хоч до самого президента звертатися, щоб повернути командувача Національної гвардії генерала Балана. Це та людина, яка по-справжньому почала наводити лад у переформатованих Внутрішніх військах. Бо ще вчора «вевешники» лупцювали майданівців і возили «зеків». Щоб змінити свідомість цих людей, потрібні роки... Усім відомо, який спадок залишив після себе попередній командувач Аллеров... Після нього Балан для нас просто святий... У цій ситуації він, звичайно, вчинив як справжній офіцер... Але хто ж тоді буде служити, якщо звільняти таких порядних і відданих Україні, як Балан? — вважає Олександр, в/ч 3008.
- Всі так красиво говорять, але ніхто нічого не робить... Чому не зробити незалежну перевірку військових частин? Провести реальні опитування особового складу незалежними експертами? Немає коштів? То поскорочуйте служби, які повинні це робити, але не роблять... Зробіть таку перевірку, якій будуть довіряти! Бо усі прекрасно знають, що перевірка із ТРК, главку — це показуха. Вони приїдуть, зроблять видимість, що щось перевіряють, вишикують усіх на плацу, запитають: «У вас все добре?» Всі скажуть: «Так!» І командування частини повезе перевіряючих у ресторан, дасть ще з собою «гостинців»... І на цьому все. Можливо, час міняти цю традицію? Зараз як ніколи це треба і можна зробити, — дружина військовослужбовця Олена.
Від редакції. Готові вислухати й інші точки зору
