Це ж треба так убить в собі людину:

мов зайве щось відрізати ножем…

Вам притаманно – підло бити в спину

і жадібно дивитись на чуже.

Живете, мов вампіри і химери,

лякаючи собою Всесвіт весь…

Вам сниться честь, російські офіцери?

Чи все в крові одне – ен-ка-ве-ес?

Чому у наших храмах дзвонять дзвони?

У вас від того серце не болить?

Несете світу ви свій гнів червоний…

А ми несемо – золото й блакить…

То не кордон між нами, а різниця –

із кожним днем реальніша стає…

Бо те, що вам сьогодні і не сниться –

у нас одвіку: рідне і своє!

Валерій Хмелівський