«Тримаймося, як жолуді на дубі!
Бо, як попадаєм, то свині поїдять».
Можливо ці слова, вам видадуться грубі,
Та кращих порівнянь і не шукать.

Здригнувся світ, від «руцької» навали…
Ну день, аж два і Київ не встоїть.
«Ми друга армія у світі», – хизувались,
А виявилось, що і вона горить.

Можливо й друга, третя, чи четверта…
А наша – перша! Не пусті слова.
Бо трощить другу мужньо і уперто,
Так що в загарбників йде кругом голова.

Певно, характер в українців з криці.
Не гнеться й не ламається, як цвях.
Харків, Чернігів і сама столиця,
Лише гартуються й міцнішають в боях.

А наше Воїнство і Президент з народу…
А наш народ, що монолітом став…
За власну землю, волю і свободу.
Підступний ворог цього не чекав.

Ти ж, ситий світе, хочеш відкупитись
Життями наших дочок і синів,
І солодко десь мирні сни дивитись,
Коли над нами ворог скаженів.

Завжди вогонь гасили усім миром,
Щоб полум’я не знищило усе…
Якщо ми не покінчим з оцим звіром,
То вас тоді, ніхто вже не спасе!
05.03.2022р. В.І Кравець.