Вдягають камуфляж лебідки

Різник московський нам біду послав.
Земля ридає. Б’ють тривожні дзвони
У стольнім місті, звідки Ярослав
Віддав дочок на європейські трони.

Вони воскресли, відігнали страх.
Красиві та нещадні, і суворі.
Із люттю у заболених очах
Покажуть диким оркам “Тихі зорі”.

Стійкі, як Соломонова стіна,
Вже кличуть Волі дух собі у свідки.
Щоб правила весна, а не війна,
Вбираються у камуфляж Лебідки.

Їх сила Чорну хмару розмете:
Вони не просто матері, вони – солдати…
Щоб захистити зляканих дітей,
Беруть не квіти, а мечі та автомати.

Вони воскресли, щоби знову у борні
Останній дати шанс “холопам”.
Щоб Темряві сказати “Ні!”.
…І знову боронитимуть Європу.

Анатолій Жучинський