Про це повідомили світові ЗМІ.
Британська газета The Times написала про це 29 квітня.

– Вже після смерті його розсекретили. І йому було всього лиш 29 років. Це Степан Тарабалка. Його окуляри і шолом стануть символом світової звитяги.

Йому посмертно присвоєно звання Героя України.

Це ас неба.
“Привид Києва” став всесвітньо популярним та відомим після того, як у перші дні війни збив 10 ворожих літаків.

Встановили особу нашої легенди – ним виявився 29-річний Степан Тарабалка, який, на жаль, загинув під час виконання чергового бойового завдання. Поряд з Вінницею. Під Житомиром.

Загалом на його рахунку – 40 ліквідованих російських літаків.
І легендарні подвиги. Зокрема те, що його літак збили, думали ас неба загинув.

Але він катапультувався і вижив. Добрався до своєї частини, там пересів на другий літак. Піднявся вчергове в небо і збив того, хто завдав по ньому попереднього удару. Відомо, що пілота, який керував винищувачем “МіГ-29”, збили 13 березня під час бою з “переважною” кількістю сил противника.

Льотчик-винищувач був посмертно нагороджений найвищою медаллю України за бойову хоробрість – орденом “Золота Зірка”. Йому також було надано звання Героя України.

З розкриттям його особи повідомлення про те, що “Привид Києва” міг бути легендою, припинені.

Його хоробрість стала потужним стимулом для бойового духу українських військ перед лицем переважаючих сил. За даними Times, його шолом та захисні окуляри тепер будуть виставлені на аукціон.
У майора залишилися батьки, дружина та син.

В інтерв’ю ЗМІ Привид Києва ще живим наголошував:

– Кожен російський військовослужбовець має знати, що інформацію про них уже зливають їхні ж колеги. Ми знищимо кожного.
Саме Привид Києва на початку війни точними ударами авіабомб знищив командний пункт росіян. Про його розташування українська військова розвідка знала. А пілот чітко знищив ціль.

– Керівники Росії вже зрозуміли, що війна програна, – розповідав льотчик. – І тому нам почали зливати інформацію і про те, де розгортаються командні пункти, і про найбільш активних генералів, які приїздять на позиції. Ми вже маємо багато прикладів таких зливів.

Ми маємо вимагати закрити небо над Україною – щоб Європа нарешті це зробила. Як би ми ефективно не працювали, як би не збивали ворожі літаки, в Росії все ж їх в рази більше. І це той випадок, коли кількість має значення!
Льотчик, який сідає в літак, думає і поводиться як людина рівно до того моменту, як береться за штурвал. Після цього він стає інструментом. Як скальпель хірурга. Думок немає, лише ціль – виконати завдання. Так виховують і навчають пілотів в усьому світі. По собі скажу – на бойовому вильоті не страшно. Головне – сісти в кабіну і запуститись. Рівень підготовки саме до цього призводить. Усе робиш автоматично.

– Як будуть розвиватися події далі? Як думаєте?

– Першу фазу війни Росія програла. Нею командували паркетні генерали. Тепер, як ми вже бачимо, в Україну почали присилати тих людей, які реально вміють воювати. А їх вже здають. Аби припинити війну, нам потрібно перебити найбільш підготованих керівний склад противника. І ми вже це робимо. Нам на правах анонімності злили дані кадировських ватажків. Усі дані підтвердилися. І ми ефективно відпрацювали.

– Ці дані нам передають ті, хто співчуває Україні, хто намагається нам допомогти хоча б в такий спосіб.
Ви ж самі чули, як на пресконференції полонені російськи льотчики розповідали, що знають про випадки, коли при катапультуванні з підбитого літака у них не розкривалися парашути. Через це вони і розбиваються замість того, аби рятуватися. Вивчаючи місця падіння ворожих пілотів, ми неодноразово пересвідчувалися, що вони загинули саме через це.

Степан Тарабалка народився на Коломийщині, в селі Королівка. В родині, де ніхто жодного стосунку
до армії не мав. Коли єдиний син ще підлітком впевнено заявив про бажання стати військовим льотчиком, батьки були переконані, що це просто юнацький максималізм. Хоча і розуміли, що проживання поряд із військовим аеродромом зіграло свою роль.

Він самостійно вступив до Прикарпатського військово-спортивного ліцею, а потім до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба. Гриз граніт авіаційної науки настільки завзято, що ні у кого не виникало сумнівів — стане асом!

«Саме за такими хлопцями — майбутнє авіації», — впевнено заявляв командир підрозділу, коли лейтенант прийшов на службу. В країні якраз розпочалась війна, тож про спокійну службу мови не йшло. Саме тоді молодий офіцер зрозумів, наскільки відповідальну й потрібну професію обрав.

“Степан приїхав на службу із дружиною Оленою, з якою вони познайомились ще у Харкові, та маленьким синочком Ярославом, — ділиться побратим.

— Це справді офіцер нового формату! Сучасний, креативний, активний! Він постійно цікавився авіацією, щось читав, вивчав, професійно зростав. Про хороших офіцерів часто кажуть, що «здобув авторитет усього за кілька років». Так от, Степан здобув його за лічені дні! Коли командир казав, що за такими, як Степан — майбутнє, він не перебільшував ні на йоту”!

Звання за званням, посада за посадою. Участь у навчаннях, льотні зміни, покращення навичок пілотування, бойові ротації. Здавалося б, лише 8 років тому отримав офіцерське звання, а вже такий колосальний досвід! На Степана давно рівнялись підлеглі та побратими, та й командир завжди був впевнений у тому, що в льотчика все під контролем.

13 березня 2022-го наш герой вступив у нерівний повітряний бій із силами противника, що переважали. Він не дав окупантам завдати удару по українському місту, чим врятував цілі житлові квартали від авіаційної атаки. У небі над Житомиром героїчний льотчик загинув, що стало справжнім потрясінням і для рідних, і для колег.

Він був єдиним сином у батьків. Вдовою залишилась Олена. Сиротою син

Тепер Привиду Києва навічно 29 років!
Коли хоронили Героя на рідній Коломийщині, ще не знали, що проводжають у вічний політ самого Привида Києва.

Наш герой-пілот і дійсно був настільки популярним, що одна із найвпливовіших газет світу провела власне розслідування долі Степана. І тому легенду назвали таки реальним іменем.
Обов’язково після війни про Степана Тарабалку знімуть фільм. Напишуть книги. І він житиме! Житиме в наших серцях.

Але несподіване продовження отримала ця історія про Привида Києва.

Бо вже 30 квітня командування Повітряних Сил ЗСУ звернулось із офіційною заявою: – ПРОСИМО НЕ НАПОВНЮВАТИ ІНФОПРОСТІР ФЕЙКАМИ!

У черговий раз просимо українську спільноту НЕ нехтувати елементарними правилами інформаційної гігієни, не видавати бажане за дійсне, перевіряти джерела інформації, перед тим, як її поширювати.

Герой України Степан Тарабалка НЕ «Привид Києва» і він НЕ збив 40 літаків. 

13 березня 2022 року майор Степан Тарабалка героїчно загинув у повітряному бою з переважаючими силами російських окупантів.
Отже, Привид Києва живий! І він невмирущий!
Бо захищав, захищає і буде захищати Україну і її народ!

Тетяна Редько