«Я вийшов із бомбосховища і побачив біля магазину машину з ключами. Дві години спостерігав за нею, чекав на господаря – не дочекався. Я взяв сім’ю, сів машину та виїхав до Вінниці до родичів. У бардачку знайшов номер телефону та зателефонував власнику:
– Вибачте, я викрав вашу машину. Рятував сім’ю.
– Слава Богу, не хвилюйтеся, у мене 4 автомобілі. На своєму позашляховику я вивіз сім’ю. Інші машини заправив і залишив у різних місцях із ключами та номером у бардачку. З усіх машин передзвонили. Настане мир – побачимось. Бережіть себе!»
Ну і як не вірити в добро та нашу перемогу після такого?
