– Він – оператор протитанкового ракетного комплексу «Фагот».

Завданням його бойової групи було прикриття колони техніки українських захисників на трасі між Києвом та Житомиром. Гвардійський бойовий розрахунок, в якому був Зять, зайняв позицію на визначеному рубежі та вів спостереження.

В якийсь момент на горизонті з’явилась колона важкої техніки противника, – повідомили у частині.

А ось що розповів сам військовослужбовець, ім’я та прізвище просить не розголошувати, щоб вороги не помстилися.

– Наш підрозділ закріпився на Житомирській трасі. У той момент я був на бойовому чергуванні, почув гул. Їхала колона ворожої техніки з танків та бойових машин піхоти. За першочергову ціль я обрав танк.

Підготував ракету, зробив пуск та влучив йому під башту. Потім командир крикнув, що позаду на мене вже їде БМП. Швидко розвернув станок, в тій ситуації у мене була секунда часу, щоб вистрелити в «беху». Було страшно, бо тут або ти, або тебе. Але я розумів, що за мене цього ніхто не зробить. Тоді я вистрелив і точно влучив у ціль, – розповів Зять.

Його командир з позивним Лис каже, що такий професійний і відважний строковик як Зять вперше йому зустрічається.

– Я вже ніс йому ракету, щоб перезарядитись, і побачив, що він цілить у тил колоні, коли на нього позаду вже їхала ще одна «беха».

Після моєї команди він розвернувся та підбив її. Зять – кращий строковик, якого я бачив за всю свою службу. Розумний, відданий, хоробрий та добрий. Він такий, що ніколи не залишить своїх побратимів у біді, – у захваті командир.

А Зять лише знизує плечима, бо не вважає себе героєм. Хлопець каже, що готовий нищити окупантів та їхню важку техніку стільки, скільки потрібно, заради перемоги України та звільнення її земель від загарбників.

Вдома на нього чекає кохана дівчина, з якою після війни він хоче одружитися та щасливо жити у мирній та вільній Україні.

Каріна МАЄВСЬКА