Ось що про свої 50 у час війни написав відомий митець:
– Народився! 50! Це свято хотів зробити феєричним, не заради пихи, скоріш як звіт. Не вийшло, усі знають чому – війна! Тому радість буде лиш від Перемоги!
Ніч провів у монастирі, не молився, просто солодко спав, дякую Отцю Тарасу за наданий прихисток.
Маю певну таємну місію і скоро повернуся додому, та відкриємо три виставки: «Моя душа – це Україна» у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї ( три зали), «Погляд крізь серце» у вінницькому обласному художньому музеї , та «Політ до мрій» галерея ХХІ.
Днями була відкрита персональна виставка у музеї Вільнюса та розпочався тур світом Благодійного проекту “Живи, Україно”.
Також у Римі у самому серці, у приміщенні Інституту Польського був презентований проєкт разом з іншими митцями який поїде далі по світу, запланована виставка у Грузії (де мені було вручене звання Почесний професор Академії Давида Агмашенебелі.(Грузія 2022р.), також заплановано ряд виставок та проєктів у інших місцях, містах, країнах та континентах.
Усі картини сьогодні продаються на потреби України!
Поки є шанс купити користуйтеся, я закрив для себе цю сторінку, так, це не жарт, протягом цього року (як залишуся живий звичайно, адже від прильоту ракети ніхто не застрахований) збираюсь дописати задумане, підправити те що не закінчене, переписати те вважаю браком, і все!
Так, це не жарт, виставки і проєкти ще будуть з того що напрацював, а картини можуть бути створені як частина світових подій чи проєктів, тому можна відверто сказати що далі не буде. Принаймні. Ніхто з оточення це собі не зможе дозволити, так як будуть певні контракти і договори, але це вже після перемоги!
Можливо хтось думає що це депресія, чи прийняте рішення на емоціях, це теж ні, це лиш виважений крок, адже не усі знають що ліва рука і плече у мене прострелене і коли тримаю палітру за хвилину пальці німіють, за кілька хвилин німіє рука, тому малюю через суцільний біль, потім ставлю палітру і пробую розшевелити руку і пальці, так завжди, лірика і емоції через біль і страждання.
На ліве око не бачу вже роки, було чимало операцій, праве дуже втомлюється, тому закінчую усі починання і буду просто жити! Адже у творчому пориві зробивши і взявши участь у більш як 200 виставках і проєктах обділив в увазі сім’ю, друзів та близьких, потрібно на верстати.
Дякую родині та друзям за підтримку та розуміння.
У будь якому разі, хто з моїх близьких захоче купити подарунок, не варто цього робити, подарунки мені не потрібні, краще киньте кошти на картку і я це витрачу на розвагу дітей біженців, а хто хоче прийти на відкриття виставок з квітами, теж не раджу, вже пошиті та відправлені бронежилети моїм товаришам, а кошти ще винен за них, краще перерахуйте туди, рахунок дам, а квіти будуть після перемоги ! Слава Україні!
Реакція приєднується до привітань!
