Моєму синові, який загинув за Україну.

Привіт із неба»:
Привіт, моя мила матусю,
На тебе із неба я часто дивлюся.
Пробач, що на світі мене вже нема,

Просто невчасно прийшла ця війна.
Ти не плач, моя мамо рідненька,
Я загинув за рідну країну,
За твоє щасливе майбутнє

Положили мене в домовину.
Я благаю тебе, моя нене,
Не ятри мою душу сльозами.
Я за тебе, моя єдина,

Закував своє тіло в кайдани.
Я молю тебе, рідна голубко,
Своїми синівськими устами,
Бережи себе, моя квітко,

Я ж хвилююсь за тебе без тями.
Пам’ятай, мій океане,
Ти у мене найкраща на світі.
І не плач, моя кохана.

Ти ж повинна за мене радіти.

Мій синок завжди за мене хвилювався, спочивай з Богом мій синочок, як мені без тебе жити?

Тетяна Божок