Ось як він це коментує:
– Київ, жовтень 1990, іду щоб підтримати друзів в студенській Революції на граніті, а від проходячих повз мене людей чую сарказм “еще адин”.
А все через вдіту стареньку, вишиту моєю бабусею,( яка так мене і не побачила) вишиванку.
З тих пір свідомість більшості змінилась, так були є і будуть ті хто одіває її тільки щоб пристосуватись, та їх стає все менше.
Для УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ це генетичний код і велика історична спадщина. Як на мене, то це ще один прапор Нації , який має право на місце з Державним та УПА. Прапор який духовно єднає українців на всіх контенентах, це пароль доброзичливості та братерства для всіх національностей, хто Вишиванку сприймає серцем.
Від тих 90-х, пройшла більша частина мого життя. Та кожний раз вдіваючи сорочку з нитками духовності нації відчуваєш як ти отримуєш енергетику наших предків. Ми мріяли про мирне життя, та Незалежність не дарується її виборють, нажаль трагічно.
Сьогодні моя Вишиванка серці, а та що вишита дружиною під броніком. З нами Бог, правда і сила наших предків записана кодом у Вишиванці дає нам сили для перемоги.
Вітаю братів та сестер з Міжнародним Днем Вишиванки!!! Миру нам та перемоги!!! Хай береже Бог Націю!
Слава Україні!
Володимир Сірант з передової
