«Мені життя дароване для того,
Щоб за Вкраїну я його поклав,
Щоб уберіг державу від чужого
І щоби вільну дітям передав…»
Це слова Сергія Вишневського, колишнього курсанта Національної академії СБУ, бійця 79 окремої десантно-штурмової бригади, який загинув внаслідок обстрілу ворога на полі бою 19 травня 2022 року. Він був розсудливим і мудрим. Вирізнявся серед ровесників своєю зрілістю, сформованими цінностями та поглядами на життя. Надзвичайно порядний і ерудований.
27 травня у Вінниці прощатимуться із Сергієм Вишневським. Він загинув поблизу Северодонецька під час виконання бойового завдання. Йому було лише 24, мудрий не по роках, відданий патріот України.
Прощання із загиблим героєм відбудеться о 12.00 за адресою м. Вінниця Монастирська, 4 (біля технічного ліцею). Ховатимуть Сергія у рідному смт. Піщанка.
Навчався на відмінно, займався спортом, обожнював читати та подорожувати нашою країною. Бо дуже любив Україну, особливо її історію, пронизану героїзмом наших предків. Сергій вірив, що козацькому роду ніколи не буде переводу.
Останнім часом він працював в ІТ-сфері, опанував програмування. Але 24 лютого змінило його життя
Не вагаючись, за власним бажанням Сергій став до лав 79 окремої десантно-штурмової бригади. Спершу був під Миколаєвом.
У цього молодого патріота боліло серце за кожне забране ворогом українське життя.
«Місто бомбили касетними з такимки свинцевими шматками. 9 чол в решето. Мирних. Така ось війна», написав він товаришу у Вінниці.
Згодом десантника відправили боротись з рашистським ворогом на схід…
Сергій був єдиним сином у батьків. Рідних просто поставив перед фактом, що пішов на фронт. Як би тяжко не було, він завжди вірив, що все буде добре.
А друзям писав: «Вже стільки раз пронесло
Що має ще
Вчора хлопця виносив з арт обстрілу
Та й цінувати нарешті життя почав
Життя дивна річ»
А ось його останній пост на Фейсбук-сторінці 15 травня: «Війна. Ще одна дурна нікому не потрібна війна. Смерті. Каліцтва. Руїни. Кожен день, мов останній. Бетеери, танки, авіація. Страшно, від методів, які вигадує людська фантазія, щоб підливати нового жару до мук і болю. Та щоб не було, ми на своїй землі. Тут звитяга наших прадідів. Тут споконвічна воля. За нами правда. Ми переможемо».
Сергій мав багато талантів, писав вірші та прозу. Його твори немов відтворювали нашу давню автентичність і повертали до минулого.
Ці вірші, написані ще під час навчання в Академії СБУ
Ось таким він був. Завжди всередині мав готовність до того, щоб віддати життя за Батьківщину.
В одному з останніх смс Сергій написав:«Добро завжди перемагає». Він щиро вірив у це. І робив усе, щоб це стало реальністю.
Глибокі співчуття рідним Сергія…
Світла пам’ять про нього житиме! Бо такі, як Сергій, не вмирають!
Як він і писав, ми переможемо!
З невгамовною скорботою, друзі
