– Пристрасті стосовно переходу місцевого храму, в якому служить благочинний Липовецького району УПЦ (МП) отець Георгій, тривали давно.

Місцеві активісти дивувались, як батьківщина великого митрополита Автокефальної церкви Украіни Василя Липківського, яка була заснована ще 100 років тому в незалежному Києві і кафедральний собор якої був у Софії, могла так довго терпіти московських священників?!
В той час як українська церква ютилась у пристосованому приміщенні?

Віра Віталіївна Абрамович голова зборів.

Нова церква в центрі будувалась з великими потугами, хоч і мала чимало місцевих мільйонерів і не бідних підприємств на території.

Місцева влада не дуже турбувалась за українські приходи. Більшість керівників і хрестила, і святила у церкві Кіріла.

З них приклад брали інші.
– Але так більше не буде! – діляться місцеві жителі. Тут має бути
український дух і місто-музей нашого геніального земляка – великомученика митрополита Василя Липківського. Бо саме його, очільника незалежної Української автокефальної церкви, після поразки незалежної України, енкеведисти розстріляли після катувань.
Зараз ця церква увійшла до складу Православної Церкви Украіни.
А ось УПЦ МП, як відомо, досі виступає нещадним критиком і на об’єднання не йде.

Ми в суботу зібрали схід громади. Були запрошені всі – і прихожани церков, які існують на території Липовця, і священики УПЦ та ПЦУ.

о.Петро Ковальчук благочинний Липовецького благочиння.

До цього благочинному і настоятелю храму УПЦ ( МП) Георгію було запропоновано на сесії ТГ, як і іншим священникам громади, визначитись – з ким вони. Народом чи Кірілом?
Бо Митрополит Тульчинський Іонафан, якому підпорядковані церкви УПЦ Липовеччини, не видав навіть наказу не поминати Патріарха Кіріла.

Про яку незалежність можна говорити? Для чого нас обманювати?
– Спробував благочинний Георгій і нас переконати, що церква належить Україні. А тут Собор ввечері лише думає – як перейти з під контролю Кіріла, який благословив рф на війну проти України.

Ми, учасники бойових дій Липовця зібрались, обговорили усе. І запропонували священнику Георгію разом із громадою перейти до ПЦУ.
А не хоче – його справа.

Тому в п’ятницю на схід міста прийшло 240 жителів громади, прихожан церкви.
Після емоційних виступів матерів дітей які на передовій війни, украінських священників і громадських активістів, збори громади більше як 220 голосами визнали, що хочуть перейти до ПЦУ.
Проти був лише один голос. Збори вирішили, що просять місцеву владу передати їй приміщення, церкву, яка знаходиться на території ТГ.
Щоб здійснювати там богослужіння.
В цей час біля храму зібрались прихильники отця Георгія і ті, хто підтримує теперішню приналежність церкви – філіалу РПЦ в Україні, УПЦ ( МП).

Але за свідченнями очевидців їх було кілька десятків чоловік.
Детальніше – в наступному випуску газети «33-й канал».
Готові вислухати всі точки зору.

Тетяна Квасюк