— У ніч з 21 на 22 травня, захищаючи територіальну ціліс­ність України, загинули бійці управління Корпусу оперативно-раптової дії Головного управління Нацполіції у Він­ницькій області. У склкладі елітного полку спецпризначенців поліцейські обороняли Київщину та Харків від російських загарбників. Але трагічної ночі ворог обірвав їх життя… Кожен з них був мужнім офіцером, відданим другом, люблячим сином, чоло­віком та батьком. Вони назавжди увійшли в історію не лише поліції, але й всієї України, — повідомляють колеги з обласного главка.

І відзначають, що ці спецпризначенці неодноразово виконували особливо небезпечні завдання не лише у рідній Вінниці. Вони одні з перших пішли на передову і захищали від окупантів всю Україну.

Капітан Віталій Олійник на службі в органах внутрішніх справ з 2005 року. Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступеня, відзнакою «За участь в АТО», медаллю «10 років сумлінної служби», медаллю «15 років сумлінної служби». У 2022 р. за високий професіоналізм та відданість службі достроково присвоєно звання «капітан поліції». Він був зразковим сім’янином, виховав сина і доньку.

Наша газета писала про його героїчні вчинки, зокрема як він разом з товаришем Сергієм Олійником врятували з-під криги потопаючих підлітків. Друзі та побратими згадують, що він завжди був готовий на самопожертву заради ближніх.

Половину свідомого життя службі в органах внутрішніх справ присвятив і майор Денис Щербань. За 12 років відданості справі був нагороджений відзнакою «За участь в АТО», медаллю «10 років сумлінної служби». А цьогоріч достроково отримав звання «ма­йор поліції».

Капітан Віталій Антощук служив з 2013-го. Має відзнаку «За участь в АТО». Достроково отримав звання «капітан поліції». Про нього та Віталія Олійника залишилися найкращі спогади у стінах та колективі Вінницького ліцею №29. Вінничани його знають як талановитого автора та виконавця бардівських пісень. У Віталія залишилися молода дружина та 5-річна донечка…

Підполковника Ігоря Подзігуна називали людиною спор­­ту, бо він й сам ак­тивно займався, і двох синів привчав до фізичного розвитку. У професії – 21 рік. За відданість улюбленій справі був неодноразово відзначений нагородами та медалями – почесним знаком УМВС, нагрудним знаком «За відзнаку у службі» 2 ступеня, медаллю «За сумлінну службу» 3 ступеня, відзнакою «За участь в АТО», медаллю «15 років сумлінної служби», медаллю «20 років сумлінної служби». А у 2022 році за звільнення Бучі та Ірпеня отримав підвищення – став підполковником поліції.

Полковник Михайло Зайцев — родом із села Грушківці Калинівської ТГ. Закінчив Житомирське військове училище, проходив службу у Могилеві-Подільському, потім у Вінниці. Михайло Зайцев — учасник АТО, з перших днів війни з росією повністю віддавався захисту кордонів і цілісності України. Нагороджений: медаллю «За сумлінну службу” ІІІ ступеня, відзнакою «За участь в АТО», медаллю «15 років сумлінної служби», медаллю «20 років сумлінної служби». А цьогоріч став полковником поліції. У Героя залишилися дружина, син і донька…

Ігор Бондарчук служив вірою і правдою народу України із 2010 року. Хоча спочатку мріяв про творчу спеціальність, навіть закінчив Вінницький фаховий коледж мистецтв ім. Леонтовича. А вже потім — Національну академію внутрішніх справ. Його неодноразово відзначали за професійність у несенні служби. Був нагороджений відзнакою «За участь в АТО», медаллю «10 років сумлінної служби». У 2022 році за високий професіоналізм та відданість службі йому достроково присвоєно звання «старший лейтенант поліції». Ігор був порядним сім’янином і всю свою любов і турботу віддавав дружині і донечці.

Богдан Булега – капітан поліції. В органах внутрішніх справ з 2012-го. Має відзнаки «За участь в АТО» і медалі за сумлінну службу. 31 березня йому було присвоєно звання «капітан поліції». У вільний від служби час разом з побратимом Ігорем Бондарчуком займався кросфітом. Всю душу вкладав у родину, у виховання двох діток.

Майор Дмитро Клименко — колишній випускник Національного університету державної податкової служби України. За 15 років в органах внутрішніх справ дослужився до ма­йора. Був нагороджений відзнакою НПУ «Знак пошани», відзнакою «За участь в АТО», медалями за 10 і за 15 років сум­лінної служби.

Старший лейтенант Артур Турляк на службі у поліції з 2015 р, у 2022 за високий професіоналізм та відданість службі достроково присвоєно звання «старший лейтенант поліції».

За нашою інформацією, під час дислокацій у Запоріжжі елітні спецвійська стали мішенню російських ракет.

– Спрацював навідник, бо ракета влучила прямо у місце розташування бійців. 27 одразу загинули, з них дев’ятеро вінничан, а тіла ще 70-ти діставали з-під завалів, – повідомили нашим журналістам товариші по службі вінницьких КОРДівців.

Через тиждень після проведення усіх експертиз вінницькі спецназівці повернулися додому… В суботу Вінниччина навколішки зустрічала героїв… Спочатку довжелезним “живим коридором” у Гайсині, де вздовж дороги вишикувалися військові, волонтери, правоохоронці.

Потім в Немирові і у Вінниці вздовж Немирівського шосе, вулиць Чехова — Іванова — Привокзальної — Брацлавської з квітами і свічками стояли небайдужі вінничани. Рідні, близькі, друзі, колеги очікували на своїх героїв біля “Реквієму”… Від ридань матерів та дружин здригалася земля, як від тієї ракети, що вбила їхніх синів та коханих чоловіків… Рідні цілували портрети і закриті труни з табличками імен загиблих…

У неділю на площі Стуса поруч з “Книжкою” біля цих дев’яти трун — дев’яти героїв зібралися десятки тисяч вінничан… З восьмої ранку до обіду на площу сходилися люди, щоб попрощатися і віддати останню шану тим, хто віддав життя за Україну.

Найпершими прощалися побратими… До пів сотні мужніх, кремезних, відважних спецназівців сьогодні не стримували сліз… Особливо той — десятий, який вижив… На візку, з численними пораненнями, він з усіх сил тягнувся до труни командира, цілував прапори кожного з побратимів… А потім усі разом, як по команді, стали навколішки перед матерями, дружинами та дітьми загиблих товаришів…

Останнє слово сказав командир він­ницького КОРД Валерій Бондар:

– В одну мить ми втратили дев’ятьох своїх братів, дев’ять надійних друзів, дев’ять хо­робрих воїнів… Спогади про них просто розривають серце… Ті моменти, які ми з ними пережили, навіки у нашій пам’яті. Наші хлопці до останнього подиху були вір­ні своєму народу, своїй присязі. Обі­цяю, ми не забудемо, пом­стимося усім! Слава Героям! Слава спец­назу! Вічна пам’ять…

Начальник по­ліції Вінниччини обіцяв під­тримку сім’ям загиблих правоохоронців:

– З перших днів війни наші хлопці пішли захищати територіальну цілісність країни і боротися за свободу. Я знав і поважав кожного особисто… Спів­чуваю батькам, які виховали достойних синів, дружинам, дітям, друзям, знайомим. Ми завжди підтримували і будемо підтримувати родини загиблих наших побратимів, – це наш обов’язок. Вічна пам’ять вам, хлопці, ніколи не забудемо.

Останні слова від представників влади — голови Вінницької ОВА Сергія Борзова, голови облради Вячеслава Соколового, міського голови Сергія Моргунова… І прощальна заупокійна молитва, яку відслужив митрополит Вінницький і Барський Симеон.

Шістьох героїв КОРД – підполковника Ігоря Подзігуна, капітана Віталія Антощука, майора Дмитра Клименка, майора Богдана Щербаня, капітана Віталія Олійника, старшого лейтенанта Ігоря Бондарчука поховали у Вінниці на Алеї слави. Полковника Михайла Зайцева, старшого лейтенанта Артура Турляка, капітана Богдана Булегу — на малій батьківщині у Калинівці, Козятині та Мурованих Курилівцях.

Редакція висловлює щирі співчуття родинам загиблих героїв…

Людмила ПОЛІЩУК
Фото Сергія ХІМІЧА