Все частіше іноземці почали запитувати таке.
А що – в Україні вже все Ок. Бо ваші почали масово повертатись додому.
Спочатку я розповідала про те, як важко морально украінцям поза домом: люди сумують за рідними, людям важко знайти роботу, треба кошти на проживання… і т.д.
А зараз я просто кажу : ні, в Україні не все Ок. І рашисти з нами грають у свою «рускую рулєтку». Прилетіти може будь-куди. І буде-яка точка в Україні сьогодні є потенційно небезпечною.
У нас війна.
І те, що сьогодні активні бойові діі тривають на Сході України, частина Півдня окупована, і кацапські чоботи не топчаться біля Польського чи Литовського кордону – це виключно заслуга наших ЗСУ та усього українського народу, який сьогодні є армією. Перші блискуче стримують цю ординську навалу, а другі – ім допомагають, хто як може.
Треба сказати, що і Польща, і Балтійські країни це розуміють. Вони так і кажуть – це наша війна, так само, як і ваша. Ми воюємо разом з вами. І їхня підтримка в усіх напрямках у мене особисто викликає велику повагу.
Це я вам написала, бо стоїмо на Польському кордоні у черзі і є час.
Зараз я особливо не маю часу слідкувати за новинами. Моі новини наразі – це здебільшого короткі меседжі від наших захисників: з нами все Ок, або із запитами про їхні потреби.
Моя новини за сьогодні – веземо другу автівку і допомогу для українських лікарень. І поки ми займалися доставкою українських книг у Польщі та Австрії, другою автівкою для 110-ї бригади і до нас звернулися три інших бригади по допомогу. Опрацьовуємо.
Хочу подякувати усім, хто сьогодні воює разом з нами. Не ми цю війну розв’язали. Але ми в ній переможемо. Я це точно знаю!
Ганна Давиденко, м. Вінниця
