– В аварії загинув наш брат Віктор Накорнєєв зі своєю дівчиною Русланою Подолян. Віктор був наймолодшим сільським головою в Томашпільскому районі, йому було всього 28 років, а Руслана навчалася у Вінницькому коледжі, їй 19. У той день дівчина здавала в коледжі іспит і мала повертатися додому на електричці пізно ввечері (в неї навіть квиток в кишені залишився, який вона зарання купила), — розповідають рідні загиблих. — Але Віктор вирішив поїхати на мотоциклі за нею у Вінницю, аби вона швидше дісталася додому. Вже в самій Вапнярці, коли до дому дівчини залишалося 100 метрів, їх наздогнав на машині «ВАЗ» і скоїв смертельний наїзд п’яний 25-річний односельчанин Сергій Федоринський, який після аварії залишився на волі, ходив п’яним на вокзалі і кричав: «Мені за це все одно нічого не буде». 25 червня нашого братика з Русланкою поховали в одній могилі. Такого ще ніхто не бачив у нашій місцевості. Боляче було це пережити і жити далі. Пізно ввечері, після поховання, на місці аварії люди повстали, перекрили трасу міжміського призначення та станцію Вапнярка міжміського сполучення, після чого винуватця було затримано. Довгих 6 місяців ми боролися за справедливість, довго тривали судові засідання. Слідство довело вину п’яного водія повністю, суд присудив 9,6 року позбавлення волі, потім ще був Апеляційний суд, який також залишив вирок у силі. Справу відправили аж до Верховного Суду. Але сам водій та його сім’я вину не визнають, постійно намагаються облити брудом у соціальних мережах потерпілих та загиблих, нібито винуватці лежать у могилі, а у в’язниці невинна людина.

Весь цей час родини загиблих не можуть змиритись із втратою. Загоїтись ранам не дають віщі сни та безліч дивних збігів, які змушують сім’ю просити на допомогу екстрасенсів.

– Ми дуже просимо людей із надможливостями провести розслідування, так як багато питань залишилося нерозкритими, — кажуть родичі загиблих. — Багато людей, напевно, знають правду, але мовчали цілий рік, аж зараз заговорили: «Покличте екстрасенсів, невже вам нецікаво, чому саме загинули ваші діти?» Крім того, вважаємо містичною дорогу, на якій сталася аварія. За десяток років ця дорога забрала не одне людське життя наших молодих односельців, і в основному всі аварії були на мотоциклах. Майже через рік у цьому самому злощасному місці на відстані 100 метрів від аварії, в якій розбився наш брат з дівчиною, на мотоциклі знову на смерть розбився 23-річний односельчанин. Що з цією дорогою? Як оминути наступні трагедії? Також нас цікавить питання дати народження і смерті. Невже це випадковість? Вони народилися і померли в одному і тому ж місяці, Вітя не дожив до дня народження якихось 2 дні. Руслана — 01.06.1997-23.06.2016, Віктор — 26.06.1988-24.06.2016. Гляньте скільки шісток на двох!! Майже за два місяці до роковин аварії у рідного брата Віктора помирає дитинка, яка теж не дожила 2 дні до шести місяців (нещодавно народилася). Одній жінці з села, яка не знала про смерть малечі, приснився сон, в якому Віктор і Руслана у весільних вбраннях тримають на руках маленьку дитину. Що це? Ми не віримо очам. Дуже чекаємо на екстрасенсів, адже вони наша остання надія на спокій.

Від редакції. Просимо всі компетентні служби, яких стосуються порушені у матеріалі проблеми, розглянути їх та вжити заходів. Редакція готова для об’єктивних перевірок надати додаткову інформацію, яка є у нас.