Ще не встигло висохнути чорнило на відчайдушних закликах нормальних українців припинити відбілювання на державному рівні місцевих мафіозі, “горіхових митників”, “плюсових ротердамщиків” та інших схематозників по-крупному, як ВРУ знову потягнулася за звичною наперстковою практикою. Послухайте, як гарно на перший погляд звучить:

“Нардепи тимчасово скасували заборону на дорогі подарунки для чиновників”.

Ніби з дуже благородною метою. За версією націлених на Європу і на безкорупційне майбутнє держави українських законотворців депутати і чиновники зможуть приймати дорогі подарунки, якщо віддадуть їх на ЗСУ або гуманітарні потреби.

Отже, Верховна Рада тимчасово скасувала обмеження на вартість подарунків чиновникам та депутатам, якщо їх використовуватимуть для потреб ЗСУ або допомоги постраждалим від війни. Відповідний законопроект №7280 ухвалили в цілому 240 голосами. Слава Богу, не конституційною більшістю.

В документі зазначається, що з дня запровадження воєнного стану та протягом місяця після його припинення обмеження щодо вартості подарунків не діятиме, якщо ці подарунки використають для таких цілей:

  • здійснення переказів на рахунки Національного банку України для підтримки ЗСУ або для гуманітарної допомоги постраждалим від війни;
  • здійснення благодійних пожертв на користь ЗСУ або постраждалих;
  • придбання та доставки товарів з подальшим їхнім передаванням ЗСУ та іншим військовим формуванням або правоохоронним органам, а також постраждалим унаслідок війни;
  • надання послуг із проживання чи розміщення, а також транспортних послуг у зв’язку із зміною місця фактичного проживання або повернення додому;
  • надання медичних послуг та лікарських засобів;
  • надання товарів, робіт або послуг, визнаних гуманітарною допомогою (з певними винятками)… Словом, багатослівно, багатозначно та дуже сумнівно.

Яке найперше запитання виникає у пересічного громадянина, котрий свято вірить, що після цієї страшної війни Україна стане іншою: некорумпованою, соціальносправедливою і з владою (чиновниками), які дійсно служать своєму народові (відповідно до конституції), а не вишукують способів отримання дорогих подарунків? Абсолютно логічне – чому тема подарунків чиновникам, взагалі ще  не зникла із сфери нашого спілкування та інформаційної площини країни-кандидата в члени ЄС?

Що це за особлива така українська каста, яка в будь-яких умовах залишається недоторканою? А в умовах військового стану, коли увага суспільства в рази зростає до потенційних розкрадачів гуманітарки та бюджетних коштів, чиновники раптом просяться, щоб їх не обмежували у вартості отримуваних подарунків. Бо вони, ніби, віддадуть іх потім на підтримку ЗСУ. І виявляється, що замість скорочення чиновників, яких у нас вдвічі більше, ніж потрібно, і суспільство витрачає на них вдвічі більше грошей, ВР запопадливо переживає, щоб з іхніми подарунками у громадян не виникало якихось натяків на можливі корупціні схеми?

Але, насправді, навіть тут схема вже очевидна і, доволі, проста. Український чиновник за тридцять останніх років дійсно став господарем країни, а не слугою народу. У переважній своїй більшості він дбає лише про особисте успішне майбутнє. І заради нього піариться при кожній нагоді. Навіть на війні. Яка ж це благодатна тема – допомога ЗСУ. Але своїх грошей жалко. А ось частину коштів, отриманих в якості подарунка за якись черговий схематоз, можна й публічно подати, як благодійну пожертву. І всім добре, і “система не ржавіє”.

В іншому випадку, як пояснити, що якийсь умовний громадянин не може напряму передати гроші чи подарунок на підтримку армії, або ж переселенців? Чому він мусить брати в посередники цієї глибоко приватної справи ще якогось чиновника? А потім ще звітувати перед якимись перевіряючими органами скільки грошей він заніс цьому самому чиновнику?

Немає логіки, панове нардепи. Знову граєтесь на грані фолу. Але зараз це вже небезпечні ігри для українського народу, який пішов на смерть заради правової європейської держави. Завдяки його мужності, а не вашому “прибутковому протиранню штанів”, в Україну повірили західні партнери.

І, якщо ви своїми токсичними законами цю довіру поставите під сумнів, можете не сумніватися, що в українців уже вистачить і сили, і ресурсів, щоб жорстко розібратися з вами і вашими кінцевими бенефіціарами, які бояться, аби їх не взяли за одне місце разом із дорогими подарунками.

Як відомо, відповідно до раніше діючої статті 23 закону «Про запобігання корупції», депутати та чиновники могли отримувати подарунки, вартість яких не перевищує одного прожиткового мінімуму. Зараз він становить 2600 грн. Як кажуть в Одесі – тут би ще прописати скільки разів на місяць, в якій обгортці чи конверті, в присутності скількох осіб…

А, може, досить плодити хитрі законопроекти про подарунки для чиновників? Напевно, вже час назавжди усвідомити, що крім зарплати чиновник не має права претендувати на жоден подарунок за свої послуги, ні на одну відмиту, прочесану, відкатану копійку? Ось такою має бути наступна поправка до закону про запобігання корупції. І приймати її потрібно негайно. Інакше ми ніколи не позбавимось цієї болячки.

Анатолій Жучинський,
головний редактор газети “33-ій канал”