65-річний літинчанин Володимир Калантаєвський переконаний, що зцілився біля місцевої святині — чудотворного образу Божої Матері «Зіновинська» у селі Шевченковому Літинського району. Смертельну недугу — онкологію простати — чоловіку діагностували у лютому 2017 року. Рак підтвердили усі лабораторні та УЗД-дослідження. Коли родина почула діагноз, найперше звернулася по допомогу до Божої Матері.

– Ми поїхали у Вінницю в онкодиспансер, — розповідає дружина Валентина. — У чоловіка взяли біопсію і встановили, що у шести точках є ракові клітини. Лікар радив пройти томографію тазостегнової частини, бо могли бути метастази. З лікування нам пропонували вже тільки променеву та хіміотерапію, бо операцію робити було пізно.

Родина рук не опустила, а вирішила їхати у село Шевченкове до чудотворного образу, перед яким часто молилася Валентина. Каже, що на іконі дуже багато прикрас, подарованих людьми за зцілення, і у неї сумнівів не було, що Божа Мати допоможе. У лютому, тоді була страшенна ожеледиця, до села добратися було практично неможливо, тож звернулися до настоятеля цього храму о.Володимира, і він погодився відслужити молебень у нього вдома перед «Зіновинською» іконою.

Володимир у церкву ходив тільки на великі свята і, як-то кажуть, має у душі Бога. Наступного дня чоловік поїхав на томографію, яка вже чомусь не показала метастазів. У це не повірив лікар-онколог і сказав, щоб пацієнт пройшов томографію всього організму в Києві. Знову перед обстеженням подружжя поїхало на молебень у Шевченкове. Батюшка попросив Володимира принести відро води з криниці і потім цю холодну воду лив хворому за комір та пазуху, решту родина забрала і чоловік пив її.

У Києві, в Інституті урології, зробили томографію: метастази були відсутні. За наполяганням вінницьких онкологів Володимир пройшов ще й обстеження в барокамері усіх кісток, де могли бути метастази. Однак перед поїздкою у Київ родина знову побувала на молитві у Шевченковому перед чудотворним образом «Зіновинської». Й коли остаточні дослідження не показали метастазів, лікар призначив день операції, яку провели лапараскопом у Києві в Інституті урології. Перед операцією чоловік взяв благословення і дуже швидко одужав, й по цей час живе і працює на радість своїй родині.

Замироточив хрест-розп’яття під Верховною Радою на очах тисяч віруючих

18 травня у Києві під Верховною Радою під час молитовного стояння віруючих УПЦ проти прийняття антицерковних законів на очах 10 тисяч парафіян о 15.00 год. замироточив дерев’яний хрест-розп’яття! Його встановили віруючі у Маріїнському парку у 2004 році, сюди час від часу приходять помолитися та інколи служать молебні. Цього року було щось неймовірне: коли парламентарі повинні були ухвалювати злочинні (на думку віруючих) антицерковні законопроекти, які є своєрідним рейдерським захопленням майна вірних УПЦ, з пробитого списом стегна Господа і тернового вінця потекло миро. Видовище було моторошним, багато хто плакав і прикладав до хреста іконки, хустинки, долоні і вмивався миром.

Для людей це було особливе випробування. Багато хто приїхав ще з ночі і потім весь стояв на пекучому сонці. У руках люди тримали гасла: «Закони №4511 і №4128 — державне гоніння на Українську Православну Церкву», «Вірні УПЦ — живемо на своїй землі», «Втручання у справи Церкви — практика Леніна і Сталіна», «Закони №4511 і №4128 — посягання на свободу совісті та віросповідання», «УПЦ — Помісна Православна Церква в Україні» та інші. Архієреї та священики весь день без перепочинку читали акафісти, Пасхальний канон, Євангеліє, а парафіяни голосно співали «Верую», «Царице моя преблагая», «Христос Воскресе». І людей швидше почуло небо, ніж більшість парламентарів. В обідню пору на сонячному небі з’явилася райдуга, а потім — білий хрест, а о 15.00 год. замироточив дерев’яний хрест-розп’яття у парку. Архієрей сказав, що так Господь укріпляє своїх вірних.

– Сьогодні наше молитвене стояння перед Богом задля того, щоб Господь допоміг зберегти нашу святу батьківську віру, — сказав архієпископ Кіровоградський Іоасаф. — Ми зібрались, щоб свідчити про Божу правду, щоб люди знали, що вона є.