Перша за сто років служба українською мовою прозвучала 28 липня, у Свято-Вознесенському храмі. Але вже з новим священником ПЦУ. Бо тамтешній священник вирішив залишитись в УПЦ, із кількома десятками прихожан. Два місяці на недільні Богослужіння громада збиралася у центрі села.

У цей час у місцевому храмі священник УПЦ МП отець Михаїл проводив службу із трьома десятками вірян.

Протягом червня громада збирала необхідні документи і усіляко намагалась переконати місцевого священника отця Михаїла виконати рішення зборів, — розповідають віруючі Широкої Греблі. Останньою краплею стали похорони земляка Сергія Шурка. Військового змушені були відспівувати в церкві у Хмільнику.

– Бо в московську церкву, священники якої допомагають окупантам та зомбують «рускім міром», патріоти України не ходять. Ні живі, ні померлі, – кажуть жителі села.

На службу до священника Івана з ПЦУ прийшли не 20-30, як до цього в МП, а більше 200

Люди до сліз раділи, що моляться рідною мовою та в справді незалежній від Москви та Кіріла церкві.

– Це вже 14 храм, який перейшов до ПЦУ у Хмільницькій єпархії, після 24 лютого, — каже священник Іван Пукас. – Ця церква особлива, старовинна.

“Сила Божа в любові. Люди сьогодні входять до свого храму. Храм, який не одне століття кликав людей на молитву. Сьогодні відбувається перша літургія українською мовою за останні 100 років. У 1918-19 роках тут правилося українською мовою. Вінницька, Подільська губернія була найбільшою автокефальною частиною України”, — каже священник ПЦУ Іван Пукас.

Адже митрополитом Автокефальної церкви  України був Василь Липківський. Він із Липовця. До цього жив і правив тут як священник. А коли став митрополитом, об’їздив чи не всі церкви Поділля.  І вони, хоча й за короткий час незалежності, в переважній більшості, перейшли з РПЦ до Автокефальної церкви України. Тепер вона увійшла до ПЦУ після об’єднавчого Собору і отримання Томосу.

Андрій Власенко