Ось цей він присвятив своєму товаришу-лікарю з позивним Француз

Цінуйте моменти, коли ви спите у ліжках

Коли на плиті ви зраночку варите каву

Коли не близьких ви хочете бачити в снах,

І день спонукає до посмішок щирих, ласкавих.

Коли пахнуть квіти і трави, коли вони є

Коли прокидаєшся вранці від сонця проміння,

Коли ти у хаті, у рідній, і все це твоє,

Коли твоя жінка з тобою і твої Творіння.

Коли не плекаєш вночі у руках автомат

З думками поспати, чи як там сьогодні малеча

Коли витягаєш з під градів кровавих солдат

Вдивляючись, мацаючи де кровотеча.

Коли командир верещить. – Ти куди, б..я назад

Там рвуться снаряди і це лише бойові втрати,

Ти стрімко повзеш, і тягнеш з собою рюкзак

Бо знаєш, що треба когось врятувати.

Ти знаєш, що ти на війні і ти тільки солдат

І робиш усе, що від тебе зараз залежить

І діти твої зараз мирно у ліжечках сплять,

Рятуєш країну, а також її незалежність…

Вірш присвячено бойовому медику медичного пункту 57-ї бригади 34-го Батурин Павлу Бурику.

З днюхою тебе, Брате Француз…

Костянтин Федоров

Коли повернусь – – простягну обійми
Для кожного, хто пам’ятав мене
Хто не піарився на цій війні огидно
Примножуючи статки і себе.

Запам’ ятаю кожного, чий намір
Був заробити, з воїна стягти
Хто прокрадаючись крізь хаос і крізь гамір
Шукав, що ,, найдорожче одягти”

Як збудувати віллу, тачку взяти
По закордонах з’їздить до сім’ ї
Самому відпочити у Карпатах
Поки солдати гинуть у вогні.

Вклоняюсь кожному, хто поруч і зі мною,
Хто здалеку везе усе до нас,
Хто ніч не спить, у тузі за тобою,
Хто мужньо захищає зараз нас.

Ваш Архангел…