Війна забрала ще одне молоде життя…

Страшна новина про загибель Романа Фасуляка із села Соколівка сколихнула Крижопільську громаду. Навколішки та з квітами односельчани зустрічали тіло свого земляка, старшини, командира взводу забезпечення артилерійського дивізіону. Вічна та світла пам’ять нашому Захиснику!

У День знань прощалися із Василем Бородянцем

Жителі села Карбівка Гайсинської громади у жалобі. На фронті загинув при виконанні бойового завдання під Миколаєвом їхній земляк Василь Бородянець. Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в нашій пам’яті та в наших серцях… Слава Героям!

1 вересня під час виконання бойового завдання загинув й немирівчанин Іван Шрамко.

А 2 вересня в районі населеного пункту Піски, що на Донеччині, загинув військовий Віталій Цвігун, який родом з Тростянецької громади.

Зі спорту пішов на війну

Спортивна Бершадщина втратила мужнього воїна, Героя – Леоніда Голуба. Леонід раніше працював у всеукраїнському фізкультурно-спортивному товаристві «Колос» Бершадської громади. Колегам та його вихованцям неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати… Добрий, світлий спомин про покійного Леоніда стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться у пам’яті громади.

Пішов у небесне військо

Ігор Предоляк із села Дмитрашківка Піщанської громади був командиром танка. Вірний син своєї Батьківщини загинув як воїн, боронячи рідний край від російського окупанта. 31 серпня від отриманих травм в лікарні швидкої допомоги в місті Миколаїв лінія життя навіки обірвалась…

Рошен віддав життя за Херсонщину

Андрій Гуменюк, позивний Рошен, загинув у бою на Херсонщині. Він працював на він­ ни­ цькій кондитерській фабриці «Рошен». Колеги, друзі, небайдужі вінничани живим коридором проводжали в останню путь Героя.

У Жмеринці дні скорботи за 5 загиблими героями

31 серпня на площі Миру відбувся загальноміський молебень за душами загиблих за Україну Героїв – Миколи Сироти та Ігоря Клекоцюка.

У Миколи Сироти без батька залишилися 4 донечки – Альонка, Анастасія, Софійка та Марійка, без коханого чоловіка – дружина Ольга. 40-річний чоловік працював у будівельній фірмі ТОВ «Поділляшляхбудтранс».

Щирим, привітним, завжди усміхненим і мужнім назавжди залишиться в пам’яті у рідних і друзів Ігор Клекоцюк. Три дні чоловік не дожив до дня народження синочка Олега, якого назвав на честь Київського князя. Жмеринчанин захоплювався історією, досліджував і вивчав детально історію Київської Русі-України, створював шедевральні полотна і писав картини, любив людей і життя. Без батька залишилося двоє дітей.

30-річний залізничник Олек­ сандр Опалінський загинув 31 серпня у Миколаїв­ ській області, стримуючи російських окупантів, які прийшли на нашу землю…. Без чоловіка залишилась дружина Юлія, без батька — донечка Кіра… без вірного сина – Україна…

На війні загинув браїлівчанин Вадим Яарвеотс

Вадим з перших днів війни взяв до рук зброю та щодня пліч-о-пліч з побратими наближав Перемогу. Герою назавжди буде 28… Командир піхотного відділення, старший солдат ВЧ А3425 Вадим Яарвеотс, з позивним Естонець, загинув 30 серпня під час стрілецького бою поблизу села Благодатівка на Херсонщині. 3 вересня Естонця поховали на «Козачівському» кладовищі в смт Браїлів.

З прапорами, живими кві­ тами і вигуками «Герої не вмирають» жмеринчани зустріли 44-річного Віталія Кузнєцова, який загинув в Херсонській області, стримуючи російських окупантів. Жорстока агресія росіян залишила дружину Марію без чоловіка, донечок Марію та Дарину – без люблячого тата, матір Валентину – без сина, а сестру та братів – без турботливого брата.

Жмеринчанин Віталій Кузнєцов до початку повномасштабного вторгнення працював слюсарем на Жмеринському вагоноремонтному заводі. Завжди був працьовитим та відповідальним.

Іллінецька громада схиляє голови в жалобі

Під час виконання бойового завдання, проявивши мужність і стійкість, загинув житель с. Василівки старший солдат Володимир Рябошапко.

Світлий спомин про Володимира назавжди залишиться у серцях земляків.

Уся Хринівка навколішках зустрічала свого земляка Павла Колесника. Вічна пам’ять і шана воїну, патріоту, захиснику рідної землі.

У Джуринській громаді траур за двома загиблими земляками

Лави Небесного війська поповнив Ігор Мар’янко, житель села Калитинка. Воїн загинув біля населеного пункту Піски Донецької області при виконанні бойового завдання.

А 29 серпня в результаті мінометного обстрілу в районі населеного пункту Білогірка Херсонської област загинув Вадим Муляр із села Хоменки. Вадим був вірний військовій присязі, користувався авторитетом серед колег, мав високий рівень мотивації до військової служби…

Вийшов з Дебальцевського котла, але загинув під Миколаєвом

У Гранівській громаді знову горе… В боях під Миколаєвом загинув військовослужбовець 30 окремої механізованої бригади Олег Попов. Днями Герой мав би святкувати свій 51-й рік народження… Земляки згадують, що Олегу була не байдужа доля України і, починаючи з 2014 року, він пішов добровольцем та обороняв нашу землю, пережив пекло Дебальцівського котла.

Олег любив життя, любив свою родину, рибалити, віддав найцінніше – своє життя, стук свого серця – за мир, за Перемогу, за майбутнє вільної незалежної України! Щирі співчуття рідним загиблого Героя…

У боях на Херсонщині поліг Віталій Ласкурик

Військовий родом з села Розкошівка Теплицької громади. Йому був 41 рік…

Війна для Віталія почалася ще в 2015 році, коли протистояв наступу російського агресора під Попасною на Луганщині. Через два роки повернувся до мирного життя, працював біля землі — своєї та допомагав в обробітку односельчанам. Три місяці тому Віталія знову мобілізували до війська як захисника, котрий мав бойовий досвід. Вдома його чекали дружина та донечка. Осиротіла родина…

Загинув, рятуючи побратимів

У боях поблизу села Новогригорівки Миколаївської області загинув ще один уродженець Ямпільщини – молодший сержант Руслан Вітанський. Старший бойовий медик 2-ї мотопіхотної роти в/ч 2960, вихованець Могилів-Подільського медичного коледжу, він самовіддано рятував життя своїх бойових побратимів. Але під час артилерійського обстрілу, виконуючи бойове завдання по обороні від російського агресора Миколаївської області, отримав поранення грудної клітини, несумісне з життям. Служив в ЗСУ за контрактом з 2020 року. Осиротіло троє діток – дві доньки і син, у горі і розпачі дружина і батьки.

У бою на Миколаївщині загинув Олександр Глушко

Мешканець Іванова, командир одного з механізованих батальйонів 24-ї ОМБр, майор Олександр Глушко поліг смертю хоробрих. У 2015 році він достроково випустився з Академії Сухопутних військ та одразу потрапив на фронт. В Олександра залишились батьки, сестра та п’ятирічна донька.

Від важкого поранення у госпіталі помер Віталій Рудківський

До війська Віталія Рудківського мобілізували 10 червня. А 11 серпня під час виконання бойового завдання на Донеччині захисник отримав мінно-вибухову травму. 25 днів лікарі боролися за життя військового, але врятувати Героя не вдалося. 4 вересня від важкого поранення Віталій Рудківський помер.

У Героя залишилися невтішні батьки та старший брат.

Захищаючи Україну в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області в результаті артилерійського і танкового обстрілу з боку противника, загинув хмільничанин Олександр Дубовий.

4 вересня на Херсонщині обірвалось життя Бехарського Івана Станіславовича

4 вересня на Херсонщині обірвалось життя мужнього воїна, справжнього патріота України, люблячого сина, чоловіка, батька, професіонала та надійного друга Бехарського Івана Станіславовича.  Молодий офіцер не дожив до свого дня народження 7 днів. Іванові Станіславовичу назавжди залишиться 27 років…

Народився 11 вересня 1994 року в смт. Чернівці Чернівецького району Вінницької області.  Після закінчення школи юнак  вступив до Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки».  Завжди і всюди Іван був кращим – у  2017 році, по завершенні навчання, отримав диплом магістра з відзнакою, за кваліфікацією «Інженер-дослідник». Під час навчання в університеті вступив на кафедру військової підготовки та по її  закінченні здобув військове звання офіцера запасу – молодший лейтенант.

15 травня 2017 року блискучого перспективного фахівця за результатами проходження конкурсу було призначено на посаду головного спеціаліста відділу прикладного програмного забезпечення та програмно-технічних комплексів управління інформаційних технологій та захисту інформації Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

У казначей­ ській родині Іван проявив себе не лише як професіонал, а й як людина з активною громадянською позицією, готова до виконання складних завдань і допомоги колегам, щира і щедра, душа компанії. Усім колективом раділи, коли красень і розумник Ваня одружився, коли 27 січня 2022 року у них з Катрусею народився син-козак Ілля. А вже 11 квітня батька призвали на військову службу для захисту рідної України проти підступного ворога. Не натішився,  не долюбив, не пожив…

Колеги-казначеї висловлюють глибокі співчуття батькам Івана Станіславовича Бехарського –  Станіславу Адольфовичу та Ларисі Іванівні, дружині  Катерині Олегівні, маленькому синочку Іллі Івановичу, усім рідним та друзям героя.

Іване, твоє ім`я навіки вписане в історію Незалежності України, а твоя щира душа та чарівна посмішка назавжди залишаться у наших серцях та пам’яті.

Спочивай з Богом. Вічна слава тобі, Герою…