Я не засуджую. Розумію, що суспільству потрібна надія та перемога. Потрібна віра, що все йде за планом.

І мабуть так і є. І я певен у нашій перемозі на сто відсотків. Як військовий, що знаходиться у вирі подій певен. Незважаючи на всі наші втрати певен.

Ми всі зараз тут лише гвинтики цієї велетенської м’ясорубки, що перемелює і чужих і своїх во славу нашої перемоги. Нашої неминучої перемоги.

Але як же ріжуть кожен раз по живому ці жарти та крівляння.

Вітя. Надійний та безвідмовний, як найкраща військова зброя. Доброзичливий та спокійний. Завжди, завжди усміхнений. Якийсь сонячний. Не дарма рудий. І це все у свої  п’ятдесят з чимось років.

Вітя хребет цієї війни. Середньостатистична армія саме така.

Ти прийняв свій перший бій сміливо. Стоячи за кулеметом.  Обличчям до ворога. Ти загинув миттєво. Тобі просто вимкнули світло. Ти точно не встиг нічого зрозуміти та відчути. Я знаю. Я був поруч та все бачив. Спи.

Ваня. Високий, вродливий, розумний, молодий – двадцять вісім років. Виглядає молодше. Набагато.

Може завдяки нереальній доброзичливості та спокою. А може через якусь дитячу безпосередність та наївність. Як ти це зберіг до цього віку? Я незнаю.

Вдома чекає молода дружина та піврічна дитина.

Ти “піджак”, як іноді таких як ти зневажливо називають “кадрові”. Це не завадило тобі бути в усіх найважчих піз₽&рєзах разом зі своїм взводом.

Авіаудар. Тебе привезли на кірпіч коли ми чекали там сигналу на виїзд. Я не повірив, що ти мертвий. Ти наче просто спав. Але лікар підтвердив. Шия. Не витримала. Спи.

Командир. Мені завжди везло і везе на людей навколо. Але вас мені точно послала доля. Щоб я побачив приклад реального лідера та справжнього воїна.

Я не зустрічав до вас ніколи настільки розумного, харизматичного, сильного та вольового командира.

Ви дали набагато більше, ніж просто  поглибили абсолютно всі знання у нашій військовій справі. Ви не просто створили та спаяли наш другий взвод. Ви дали приклад на все життя. Нам усім.

Ви пішли далі – та так само створили та навчили свою роту.

Взвод був вже просто не ваш рівень. І я певен, що так само стали прикладом для них. Для нового колективу.

Стрілецький  бій у безіменній посадці. Штурм. Куля. Спить.

Це все була лише малесенька доля відсотка ціни всіх ціх дотепних жартів.

Лише за останні дні.

Лише дуже поруч.

Просто хочу, щоб ви це знали та пам’ятали.

Володимир Шевченко