До Умані вже приїхали більше 5000 прочан. Тепер їхній маршрут не пролягає через Вінницький аеропорт. Бо його розбомбили рашисти в перший місяць війни.
Але і тепер їхній шлях пролягає через Вінниччину.
В основному літаки з хасидами летять до Кишинева. Там пересідають на маршрутки та автобуси і прямують до України через Могилів-Подільський. На святкування Рош га-Шана, місцева влада очікує до 10 тисяч прочан. Не дивлячись на застереження та заяви представників української влади.
Зокрема голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець на брифінгу в Українському медіацентрі, заявив: “На наш погляд, безпека сьогодні понад усе. Тому говорити, що заклик утриматися від відвідування Умані щодо вірян є суворим заходом, не варто”.
За словами керівника Черкащини, місцева влада заздалегідь попереджала вірян про небезпеку перебування в Україні через російську військову агресію і просила не приїжджати на святкування Рош га-Шана.
В п’ятницю на Умань вже летіли ракети. Спрацювала ППО. Але уламки ракет впали і пошкодили будинки.
У довоєнні роки до Черкащини приїздили на святкування Рош га-Шана від 30 до 40 тисяч прочан-хасидів.
Але і під час війни багато хто заявляє, що у них в Ізраїлі постійна війна. Тому війна в Україні їх не лякає.
Як відомо, в цьому році Рош-га – Шан наступає 25 вересня.
Єврейське свято Рош га-Шана відзначається на честь створення світу, він символізує початок нового року і завершення року, що минає. Існує переказ, що в дні Рош га-Шана Бог відзначає в Книзі життя, яка доля очікує в наступному році на кожного з людей: «… кому жити і кому померти, кого чекає спокій, а кого – поневіряння, кого – благополуччя , а кого – муки, кому призначена бідність, а кому – багатство ». Щира віра в те, що Бог бажає всім добра і благополуччя, перетворює цей день на свято.
В цей час євреям наказано проаналізувати свої вчинки за весь попередній рік і підготуватися до року, що починається. Розмірковуючи про майбутнє, євреї просять миру, злагоди, здоров’я. Звук шофара (баранячий ріг) закликає: «Прокиньтеся ті, хто дрімає, хто витрачає відпущені роки безглуздо. Огляньте душі свої і добрими зробіть справи ваші ».
Рош га-Шана святкується протягом двох днів, 1-го і 2-го числа єврейського місяця тишрей. Це свято відзначається в Ізраїлі всіма. Цього дня дарують один одному подарунки, посилають поздоровлення тим, хто далеко. Сім’я збирається за столом, який прикрашають традиційні святкові страви. Звичайно, будь-яка людина хоче, щоб рік, що починається, був для неї хорошим, «солодким». Ось чому в цей день на стіл подається багато страв, які символізують побажання «повного», щасливого року.
Залежно від місцевих традицій ці страви можуть мінятися, але майже всюди в єврейських сім’ях подають:
- рибу – символ родючості;
- голову (баранячу або рибну) – щоб бути «на чолі», а не в хвості;
- моркву кружечками – за формою і за кольором вона повинна нагадувати золоті монети, багатство;
- круглу солодку халу з родзинками – щоб рік був повним, здоровим;
- овочі і фрукти – на знак надії на рясний урожай;
- яблука і мед – шматочок яблука, вмочивши його в мед, з’їдають на початку трапези відразу після хали, «щоб рік був солодким і щасливим».
В 2022 році Рош Ха-Шана припадає на 25 вересня
Хасиди, представники однієї із віток іудейської віри.
Вони з усього світу приїздять до Умані, бо там могила їхнього цадика Нахтмана.
За повір’ям, перед смертю той заповідав, що якщо хоча б один раз хасид приїде і помолиться біля його могили то він витягне із пекла в рай за пейси навіть найбільшого грішника.
Цікаво, що більшу частину свого життя цадик Нахтман провів у Брацлаві. На Вінниччині. Тут він проповідував і заснував течію хасидизму.
Народився і виріс у Меджибожі, що на Хмельниччині. Там похоронені і його предки. Один з яких Бешт став засновником іншого популярного у світі релігійного вчення – каббали.
Тому більшість хасидів приїздять і до Брацлава, і до Меджибожа. Сподіваємось, що після війни ми відновимо Вінницький аеропорт і він зможе, як і раніше, приймати десятки літаків із хасидами. А тим часом, ними літатимуть жителі Вінниці і Поділля до Ізраїлю, поклонятись там християнським святиням. Так було раніше. А буде ще краще. Разом до перемоги!
Дай Боже, щоб так і сталось.
До речі, нам треба повчитись в євреїв жити і будувати плани під час війни. Бо у них війна триває вже десятки років. Але ізраїльтяни знаходять час і сили жити, молитись і радіти кожному дневі, посланому Богом.
Тетяна Квасюк
