У 2016 році хмільничанин Роман Кашпур пішов добровольцем на фронт. Через рік підписав контракт із ЗСУ. Під час боїв на Донбасі підірвався на протипіхотній міні, втратив ногу… Але знайшов своє кохання.
– Прийшла до Роми, він якраз з реанімації. Після ампутації в палату перевели. Він лежав із посмішкою. Каже, що тепер буде залізним Скіфом, — розповідає дружина Юлія.
Роман каже, що із перших днів війни був психологічно готовий до травм і поранень, тому депресії не було.
– До того, як це сталося зі мною, я бачив, як кінцівки втрачали побратими, але все одно ходили і повертали свої землі, — не втратив бойовий дух Роман.
Його дружина Юлія волонтерить з 2014 року. Вона харків’янка. З Ромою спершу дружили, а потім він запропонував бути разом.
– Запропонував жити разом і у той же день знайшов квартиру. Так починалося наше сімейне життя, — розповіла Юлія Кашпур.
Через 9 місяців після втрати кінцівки Роман вирішив взяти участь у «Іграх героїв». Два роки перемагав у цих змаганнях: у 2020 році – в категорії профі — кросфіт, а у 2021 — кросфіт та підтягування. У 2021 році на протезі встановив рекорд України на Чугуївському аеродромі. За 44 секунди протягнув на 6 метрів та 40 сантиметрів 16-тонний літак АН-26.
– Ідея — мотивувати важкопоранених, бо багато цивільних постраждало. Довести, що життя після ампутації триває. Це інша сторінка, — впевнений мужній воїн.
Повномасштабне вторгнення 24 лютого подружжя застало у Харкові. Добу вони добиралися до Хмільника. А потім Роман пішов на війну. Юля каже, що навіть не намагалася зупинити чоловіка. І те, що він на протезі — для нього був не аргумент.
До Харкова Роман повернувся 1 березня на непристосованому протезі. На ньому і провоював півроку.
– Купальний протез годиться для ходьби, купання. В ньому бігати і виконувати роботи неможливо, — констатує Роман.
На Харківщині стояв на обороні Салтівки.
– Був вихід в сіру зону. Там не один я такий на протезі. Наше завдання було виявити ворожий танк, який постійно обстрілював Салтівку, і знешкодити, — згадує Роман.
Додому заїжджав лише на кілька днів. Як тільки змінив протез – знову на Харківщину, до бойових побратимів, бо каже, що не може залишитися вдома.
– Україна до цього часу існує, живе, бореться завдяки людському потенціалу. Це єдине, що призведе до перемоги. Патріотами виховуємо і своїх синів. Їм жити в мирній і щасливій Україні, але мають любити і бути готовими боронити її від ворогів, — впевнений Роман Кашпрук.
Каріна МАЄВСЬКА
