Так, закохалася я по вуха, і закривала очі абсолютно на всі його недоліки. Починаючи з п’ятниці, він йшов гуляти з друзями в клуби, бари, сауни.

Я, як вірний пес, чекала вдома, не спала ночами, сиділа біля вікна. Дзвонила, ходила дворами, телефонувала до всіх друзів. Зазвичай він приходив вранці – п’яний, злий, обзивав мене, принижував. Годувала його, вкладала спати, а потім йшла на роботу. Так проходили більшість наших вихідних. Максим прогулював багато грошей, платив свої кредити, які набрав, щоб виплатити компенсацію потерпілому, якого він побив. Тому частіше їжу купувала я, готувала, все робила по дому. Соромно зізнаватися, але частенько я купувала йому одяг, та й взагалі багато витрат лежали саме на мені.

Потім ми затіяли ремонт і, знову ж, більшу частину грошей вклала я з умовою, що він мені їх поверне (і до цього дня на ньому висить цей борг, і не дуже помітно, що він намагається їх повернути). Любила я Макса просто до божевілля, жила і дихала ним. Зараз, згадуючи той час, думаю: а чи дійсно почуття були взаємними? Він постійно мене обманював, гуляв, пив, піднімав руку, я все прощала, вірила, що зміниться. За два роки з ним я пережила стільки бід і приниження… Але ні, я не йшла, вірила в краще, що він зміниться. За два роки Макс мені нічого не купив, не подарував, зате скільки десятків тисяч я витратила на нього. Через рік стосунків ми почали говорити про весілля і все-таки вирішили одружитися. Весілля повністю оплачувала я зі своєю мамою. Свекруха дала Максиму якусь суму грошей, але він їх витратив на дискотеки.

За два місяці до весілля, коли дата вже була призначена і за все сплачено, я почала помічати в ньому зміни. Гуляти Максим почав відкрито, якщо раніше він хоч якось відпрошувався, то тепер йшов без мого відома і відключав телефон. У той час я частенько жила у мами, але прийшовши додому часто помічала, що коханий вдома не ночував. Я стала підозрювати, що у нього хтось з’явився. У ставленні до мене Макс охолов, почав поводити себе дуже нахабно, мене взагалі ні в що не ставив.

Через тиждень після весілля я дізналася про іншу. Пам’ятаю, Макс прийшов п’яний від друзів, заснув. На той момент я вже відчувала і розуміла, що у нього хтось є, але не могла зловити. Лежала на ліжку, дивилася в стелю, пам’ятаю, як шалено билося серце, бо я знала, якщо візьму його телефон обов’язково що-небудь там знайду. І я не помилилася. Того вечора він прийшов не від друзів, а від неї. Я мільйон разів перечитувала їх листування, але жодної сльозинки: намагалася плакати, але не могла. За всю ніч я ні разу не стулила очей. Як би не намагалася, не могла заснути. Звичайно ж, був скандал, я розмовляла з ним, з нею. Макс повзав на колінах, благав пробачити, говорив, що вони тільки спілкувалися і він з нею не спав. І я пробачила, але з умовою, що ніяких друзів і алкоголю.

І ось з того моменту пройшло чотири місяці. Дійсно, він не гуляє і п’є тільки з мого дозволу і вдома. Але! Ні ласки, ні любові, ні сексу.

Я для нього грошовий мішок і служниця. Було за ці місяці кілька разів, коли він напивався, то стільки злоби і ненависті летіло на мою адресу. Макс ніби почав спеціально мене виводити, морально знущатися. Неохоче я йду додому, на роботі сиджу до останнього. А прийшовши, одразу включаю музику в навушниках і починаю малювати, щоб не бачити і не чути його.

Останні тижні тільки й живу з думками, як мені від нього піти. Знаю, що життя Макс мені спокійного не дасть, а якщо вип’є, взагалі може застосувати силу. Ось і живу, в першу чергу звинувачуючи себе. Кожен день думаю: навіщо ж, навіщо я вийшла за нього заміж, тільки одна я в цьому винна….

Марина,
вінничанка