Чому Червоний Хрест не виконує своїх обов’язків, досі не відвідав Оленівку?

Якщо він не хоче виконувати зобов’язань – має бути розпущеним.

– Щоразу, коли в списках обміняних полонених немає сина, у вінничанки Ірини серце знову крається на куски.

А ще її вбивають відписки від організацій, які відповідають за обмін.

Ось що вона розповідає:

– Сьогодні отримала ще один черговий лист- відписку. Які відчуття? Безвихідності, спустошеності і розуміння того, що  залишені сам на сам зі своєю бідою… І таких родин, як наша,  тисячі.. Сил оббивати пороги усіх державних  установ і писати до них листи, вже немає…  Стан зневіри і  розпачу.. Виникає єдине  питання : заради кого наші   рідні стояли  до останнього та чи заслуговують вони  на таке ставлення до них….

Всі хто знає родину та патріотизм їхнього сина Олександра, морського піхотинця, який захищав  Маріуполь, радять страйкувати, звертатись до міжнародної спільноти…

Але Ірина, розуміючи як не просто зараз усім, збирає останні сили із родиною, щоб потерпіти…

Свого часу вона розповідала про потрапляння свого сина до полону ось що:

– Наші воїни вирвалися з Маріуполя,  намагалися прорватися, протягом місяця пробиралися й несли на собі 300, але хтось їх здав і їх накрила ворожа авіація. Багато хлопців загинуло, а ті , хто залишились живими,  потрапили в полон!

Молю Бога, вірю і сподіваюсь, що син повернеться!…

А, тим часом, міжнародна місія Червоного Хреста досі не може потрапити до Оленівки, де в колоніі утримуються наші військовополонені, бо ім російська сторона не гарантує безпеки.

Якесь повне відчуття ялового світу. Вам не здається?

Чого вартий лише понеділковий скандал, коли Червоний Хрест не прибув на лінію розмежування, де на нього чекала українська делегація.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець в Telegram повідомив:

“Цей візит ми планували здійснити разом із Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, для того, щоб спонукати його домогтися від Росії доступу до Оленівки і відвідати українських військовополонених.

Це видалось для МКЧХ складніше, ніж просто вчергове опублікувати “заклики до обох сторін” на сторінках свого сайту.  Попри наш заклик і готовність забезпечити таку поїздку, МКЧХ ми не побачили”.

На його думку, організація не виконує свій мандат, зокрема на відвідування військовополонених на тимчасово окупованих територіях України та в Росії, прикриваючи це відсутність дозволів з боку РФ.

Водночас МКЧХ не дає відповідей, що саме вони роблять, щоб змінити ситуацію та отримати доступ до полонених.

– Бездіяльність МКЧХ призвела до того, що військовополонених щодня катують. Так, я не помилився – кожного дня. Росіяни знають, що Червоний Хрест не приїде і не буде вимагати доступу до полонених.

Якщо організація не виконує поставлені перед нею цілі і своїм мовчанням підіграє агресору злочинцю – вона повинна бути ліквідована”.

Що цьому передувало:

13 жовтня голова Офісу президента Андрій Єрмак поставив “безальтернативну вимогу” МКХЧ протягом трьох днів направити місію до колонії в окупованій Оленівці, де утримуються українські полонені.

До цього президент Володимир Зеленський переконаний, що Міжнародний комітет Червоного Хреста має зобов’язання, передусім моральні, і має відвідати Оленівку, де утримують українські полонені.

Команда з 11 співробітників Міжнародного комітету Червоного Хреста заявила, що готова відвідати полонених у в’язниці в Оленівці, але не має мінімальних гарантій безпеки на місці та “дозволу місцевої влади” на візит.

Тетяна Квасюк