І все — під “кришуванням” сільського голови Василя Семенюка, переконана вона. Її підтримують у Крищенцях чимало людей. Тим часом саме Василі Семенюка нещодавно визнали в Тульчинському районі одним з найкращих голів сільських рад. Люди його обирають на цю посаду вже четвертий раз, він активно допомагає волонтерам і має неабиякий авторитет. Що ж у цьому конфлікті криється насправді?

“Проблема у Крищинцях починається зі ставка. Його давно віддали в оренду місцевим підприємцям, котрі розводять рибу. Але вода там застояна, покупатися місцевим немає де. – розповідає Тетяна Кішик – Ми, члени громадської організації “Відродження села Крищинець” почали звертатися до них з зауваженнями, але вони поводили себе дуже зухвало. Якось навіть намагалися мене штурхати і обзивати. Зрештою, така їхня поведінка змусила мене висуватися до районної ради у депутати. Згодом, коли на свій депутатський запит мені вдалося отримати договір оренди від голови сільської ради, то я побачила, що не все так чисто. Бо незабаром в селі з’явився ще один ставок та гідроспоруда, котрий викопали поблизу, на місці пасовища і річечки ці ж орендарі. Причому, не законно! І все це прикривав сільський голова, котрий робить вигляд, що він тут ні при чому. Цього року я викликала перевірку з районного управління меліорації. Вони встановили порушення, виписали орендарям штраф по 8,5 тисячі гривень. Згодом сума зросла, але вони й далі все ігнорують. Я звернулася з заявою до прокуратури. Відкрили кримінальне провадження, та результатів ніяких, тільки міняються слідчі (уже четвертий). Можливо тому в суді справу відхилили, бо надто слабкою виявилася доказова база. Всім селянам заборонено у ставку ловити рибу. Зате самого сільського голову з вудками там бачать часто… З оренди цього ставка сільська громада має якісь копійки, та все ж на громадських слуханнях мешканці Крищинець вирішили більше не віддавати в оренду ставок.

Або ще таке. Скажіть, це нормально, коли 60 відсотків сільського бюджету йде лише на утримання апарату сільської ради, а це три людини? Минулого року для цього було виділено 543 тисячі гривень!

Будинок культури відданий в оренду відділу культури. Втім, коли люди роблять поминки або весілля, то гроші за приміщення платяться до сільської ради. Особисто голові. На саме приміщення виділяються немалі кошти. І коли у вересні під час стихії був пошкоджений дах, то на ці гроші нібито купувалися 210 листків шиферу. Але насправді ніхто не бачив якісної роботи. Гроші списали на роботу крана, якого ніхто не бачив.

Багато ми чуємо від сільського голови про вільні залишки. А коли почала всерйоз цікавитися ними, то вийшло теж не все прозоро і чесно. З вільних залишків депутати виділили допомогу постраждалим людям — 24 тисячі гривень. Але коли я попросила список цих людей і які суми їм були виплачені, сільський голова сказав, що це питання ще потрібно додатково вивчити. Зате з вільних залишків беруться гроші додатково на утримання апарату сільської ради. Є при сільській раді і невеличкий автопарк з двох автомобілів та буса, на котрі списується чимало бензина. Але їздить тільки голова. А люди потерпають від того, що автобусного сполучення Крищинці-Тульчин — немає. У сільського голови одна мова — коштів немає. Чому б не оплатити перевізнику з тих вільних залишків?

Василь Семенюк вже чотири скликання наш сільський голова. Але коли я почала від імені громади задавати не зручні запитання, він мені сказав: дай мені попрацювати пів року. А, може, досить брехати людям? І розпочати хоча б з того, щоб провести сесію сільської ради у присутності мешканців села.”

Василю Семенюку всі ці претензії давно відомі. У нього на це власна точка зору.

– Стосовно незаконного ставка я не згоден, що там було пасовище. Там було звичайне болото. І рішення про виділення землі приймалося не особисто сільським головою, а депутатами на сесії. А зона відпочинку в селі створена. Так, з ініціативи громадської організації “Відродження Крищинець”, але й при безпосередній участі сільського голови. Деяка протидія з боку орендарів справді була. Зрештою, договір оренди припиняється з 25 лютого цього року і подовжувати його ми більше не будемо. Є вже навіть відповідне рішення сесії сільської ради.

Вільних залишків у 2017 році було 152 тисячі гривень. Вони пішли на благоустрій (вуличне освітлення, прибирання снігу, оплату електроенергії, на допомогу демобілізованим, на оздоровлення дітей, на підняття зарплат працівникам апарату, на ліквідацію наслідків стихійного лиха та інше…) Ось все записане.

Щодо автобусного маршруту, то скажу, що як мінімум разів п’ять подавалися документи для проведення конкурсу на пошук автоперевізника. Раніше депутати не погоджувалися доплачувати автопідприємству за перевезення 400 гривень на день. Та жоден з перевізників на конкурс так і не заявлявся. Наше село недалеко від траси, щодня на роботу до Тульчина з села їдуть люди своїм транспортом. Вони можуть підвезти когось. Тому для автобуса залишається дуже мало людей. Їздити не вигідно. А нещодавно депутати погоджувалися доплачувати перевізнику 40 тисяч гривень. Заявку таку ми вже подали, ось тепер чекаємо відповіді. Якщо вони погодяться, то потрібно знову проводити конкурс.

Про те, що апарат сільської ради занадто багато споживає грошей — це проблема не тільки у Крищинцях. Фонд оплати праці апарату сільської ради складає 520 тисяч гривень. Бюджет сільської ради 1 мільйон 222 тисячі гривень. Так що витрати на апарат — у межах 40 відсотків. На рівні району ми виглядаємо досить скромно, і по оплаті праці в районі перебуваємо на 17 місці з 20. В нас на рахунку – більше півмільйона залишку, котрий ми маємо розподілити депутати на наступній сесії. Плануємо її витратити на ремонт доріг у першу чергу, на відновлення об’єктів соціальної сфери. Ми вже дещо зробили, бо вдалося залучити іноземні інвестиції. Напрацьовується проект по термомодернізації школи. А сесію проведемо згідно регламенту, це не має бути загальний схід села.

А те, що приміщення будинку культури використовуємо для того, аби поминки чи весілля проводити — таке було рішення селян. Беремо за це символічну плату, по 3 гривні з людини, для того, щоб закупити елементарний посуд та меблі. Можливо це і не зовсім законно, але для селян вигідно.”

За цим поєдинком вже давно спостерігають мешканці Крищинець. У кожного — своя думка. Між тим, коли матеріал готувався до друку, працівники сільської ради надіслали свого листа, в котрому вони розповіли про Тетяну Кішик, як про молоду і перспективну особу, котра робить все для своєї кар’єри. Буквально все. І навіть претендувала на посаду заступника голови районної ради.

“Заручившись підтримкою частини молоді та частини селян, Таня вже берега не бачить, – йдеться в листі. – Тому вирішила зробити ще один піар — на оренді ставка. У лютому термін оренди завершується. Орендну плату сплачують вчасно, на ставок хочуть усі, але чомусь люди, беручи спінінга до рук, не задумуються, чому рибу ловини не можна у певні періоди. Орендар Чайка — учасник бойових дій, все життя працював у Крищенцях бригадиром та агрономом по захисту рослин. Але навіть якщо б це була проста людина без звань і регалій — має бути людська повага. А вона бігала по селу і збирала підписи за те, щоб відібрати цей ставок у громадську власність. Це нам не подобається, бо якщо в ставка не буде господаря, то нічого доброго з цього не вийде. Якось Тетяна Кішик прийшла на бюджетну сесію і влаштувала “допрос з пристрастієм” про зарплату сільської ради. І виставила всіх нас злодіями. Хочемо нагадати Тетяні Григорівні банальну річ — правило “бумеранга”. Що кидаєш — будеш мати назад. І не плюй у криницю, бо будеш пити водицю. А ви плюєте в обличчя багатьом людям, навіть тим, котрим би Ви мали бути вдячні.”

Читайте продовження нашого розслідування у статті “Війна у Крищинцях між депутатом районної ради і сільським головою триває”