Сьогодні Вінниця прощалася із своїм Героєм…
Вінниця зустрічає на щиті ще одного свого героя. З війни у труні повертається випускник школи №32, політехнічного технікуму та менеджер у мирному житті Петро Мазуренко.
Це ще одна близька людина для нашої родини, яку ми втратили лише цього тижня… Коло загиблих Героїв звужується все ближче і ближче…
Петро з перших днів повномасштабної війни прийняв мужнє рішення — зі зброєю в руках захищати Україну – свій дім, свою сестру, своїх трьох племінників, маму, родину, Вінницю… Пішов добровільно, хоч не мав військового досвіду та навіть не служив в армії…
Його рідна сестра Юля розповідає, що брат спочатку записався в тероборону, а згодом вже перевівся у 80 бригаду. Про те, що вже у війську, повідомив телефоном, коли був на Житомирському полігоні. Так до останнього казав і брату Анатолію, заспокоював, щоб не хвилювалися…
Рідні змирилися із рішенням Петра. Юля як могла підтримувала брата, передала йому на фронт найкращий броник, каску, аптечку.
24 жовтня вона востаннє розмовляла з братиком. Він тоді попередив, що тиждень-два буде без зв’язку. Юля терпляче чекала декілька днів, а потім почала шукати, бо відчувала біду.
27 жовтня повідомили, що Петро Мазуренко зник безвісти, а вже наступного дня прийшла похоронка... Петро загинув під час виконання бойового завдання на Луганському напрямку. Наш Герой не дожив до своїх 36 років лише 5 днів... І замість вітань, замість святкування - пекучий біль, дві квіточки і місце на Алеї слави...
Сьогодні рідні, друзі, колеги, побратими та усі небайдужі вінничани прощалися із Петром
Домовину Героя зустріли "живим коридором". А далі - служба у церкві та останній шлях додому - у Вінницькі Хутори, де проживав захисник, і де навіки спочиватиме у рідній землі... Ридання матері... Чорний відчай сестри, яка увесь цей час підтримувала брата і розшукувала... Сухі сльози друзів, зітхання колег, горе родини...
- Господи, врозуми цього клятого путіна, скільки ще наших дітей він покладе в могили!.. Зупини цю війну, благаю, - молила мама на глибокою ямою, яка стала останнім прихистком її сина-Героя...
Трикратний залп автоматів, Гімн України та Прапор над могилою... Алея слави на кладовищі у Вінницьких Хуторах поповнилася ще однією могилою Героя...
Вічна слава тобі, Петре...
Людмила ПОЛІЩУК
