Народе, стань супроти супостата,
Збери себе в кулак, щоб далі йти.
Скажи на їх брехливе “Мижебратья…”:
– Хіба вовки тамбовські вам брати.

Брехливі пси, запроданці, сатрапи…
“Радіють” вам у світі, мов чумі.
Де тільки не бував імперський лапоть –
Усюди ніс і сіяв “рускій мір”:

Програми видатних експропріацій,
Укази, продрозверстки голосні...
Гадаєте, що люди вас бояться?
Не тіште самолюбство. Зовсім ні.

Жлобам завжди землі своєї мало...
Це знає здавна і мале, й старе.
От і тепер якийсь плюгавий карлик
Жадає бути всесвіту царем.

Донбасу захотілося і Криму?
У теплі заманулося краї?
Прийде пора, і ви об Україну
Амбіції зламаєте свої.

...Понять нема, аби інакше жити,
Біснується й не кається орда.
За кожну дію час питає звіти,
За злочини сторицею воздасть.

Ірина Федорчук, вінничанка