Більше того, ще й виписали ліки, які протипоказані були при його справжній хворобі. І вони добили мого чоловіка Миколу Клименкова.

Вдруге чоловіка забрали вже в комі, і він, не вийшовши з неї, помер.

Молодий і здоровий чоловік. Йому б ще жити і жити. Він працював і годував сім’ю…

До редакціі звернулась дружина померлого Людмила Клименкова. Вона переконана, що її чоло­віка не пролікували, а вбили в лікарні, куди вони звернулись за допомогою.

Ось що вона розпо­віла:

— У мого чоловіка почали сильно боліти спина, ліва рука та груди, піднялась температура. Ми звертались до сімейного лікаря, та нам сказали, що нічого страшного… але ставало все гірше… доки чоловік не втратив свідомість і почав відмовляти лівий бік. Пропала мова… але «швидку» ледве вмовили завезти в лікарню.

«Швидка» завезла на Київську. Там сказали, що є підозра на пневмонію, і направили в медзаклад ВМКЛ №1 на Вишеньку.

Там після обстеження поставили діагноз: остеохондроз

Чоловікові приписали лікування, крапельниці. Йому стало краще… і тут ввечері дзвінок — телефонувала лікар, назвалася Довгань Аліною:

– Приїздіть і забирайте чоловіка. Місць немає, а з таким діагнозом — остеохондроз — можна і дома лікуватись.

Я приїхала забирати, а він у важкому стані — блював, було нетримання сечі, мова спутана, температура. Я пішла до медичного директора Лариси Чорної і переконувала, що чоловік важкий. Але та категорично наполягла на виписці. Мені на руки дали діагноз і виписку з ліками. Ми купили їх і стали лікувати.

Вже ввечері чоловіку стало нестерпно важко…

Покликали «швидку», на госпіталізації наполягала і сімейний лікар, але нам відмовили: куди везти, якщо вас із діагнозом «остеохондроз» виписали? Лікуйтесь вдома…

Але коли ми 5 днів приймали ліки, виписані лікарем Довгань, ставало ще гірше. З’являлись дивні симптоми — пекельний біль з лівого боку і блювота…

І ось вранці на 5-й день цього лікування дивлюсь — чоловік лежить з відкритими очима і не реагує на мій голос. Лише стогне. І температура 39,5.

Я телефоную на «швидку». А там відповідь — випийте парацетамол!

Під вечір прийшла сімейний лікар… і була шокована:

— Він, схоже, в комі!

Вже «швидку» викликали з нею. Чоловіка знову забрали в ту ж лікарню. Але вже в реанімацію. З тиском 60 на 40… Дива не сталось, і о 20.00 мені зателефонували та сказали, що чоловік помер.

Вдумайтесь — третій ступінь коми! 5 днів! І лікування вдома із діагнозом «остеохондроз».

 

Зранку я з сином була у головлікаря і заявила, що пацієнт помер… від остеохондрозу, як вона заявляла… А їй — лікуючий лікар…

Вона одразу сказала, що винен лікар…

А вночі в терміновому порядку в лікарні поспішили зробити розтин тіла, щоб приховати цей, як ми вважаємо, злочин?

Але ми звернулись в поліцію, і там забрали тіло в судмедекспертизу.

І ось нам вручили результати — чоловік помер від обширного інфаркту!

А йому лікували остеохондроз. Більше того, коли ми наполягали, били у всі дзвони, що тут щось не те, нас просто грубо ставили на місце і продовжували «гробити» людину.

То хто ці люди в білих халатах, що зустрілись нам і цілеспрямовано довели до смерті мого чоловіка?!

Я прошу правоохоронні ор­гани розібратись, а заяву про цей, на нашу думку, злочин ми вже подали. Дуже просимо і лікарів, професійних, чесних, принципових, не покривати злочинну халатність своїх колег. А зробити чесне розслідування, щоб цей злочинний непрофесіоналізм чи халатність одних медиків не впали на інших.

Людмила Клименкова,
вінничанка

Від редакції: ми беремо цю ситуацію під контроль і просимо правоохоронні органи вважати це офіційним запитом. Сподіваємось на об’єк­тивне розслідування викладених фактів.