«33-й» побував на Калинівщині, де народився і виріс ще один генерал із Вінниччини. Щоб ви розуміли, він не просто генерал, а очолює спілку героїв росії, куди входить вся нечисть, що засвітилась особливою жорстокістю…

Але в Сальнику тоді ще жива мати Олександра з гордістю ділилась, що Сашу, вже «відставника» і бізнесмена, який навіть будинок будував тут, щоб приїздити із Москви, знову призвали і обіцяють генерала, бо був полковником.

Тепер зрозуміло, куди його покликали і на які чорні справи проти України він погодився. Щоправда, став міжнародним злочинцем, бо ось що повідомили у Вінницькому СБУ:

– Служба безпеки встанови-ла особу одного з керівників роз­відки повітряно-десантних військ рф, який бере активну участь у бойових діях проти Сил оборони на Сході України. Перебуваючи у складі окупаційного угруповання, він організовує підготовку та координує діяльність російських диверсійно-розвідувальних груп на Донецькому напрямку. Під його керівництвом ворожі ДРГ намагаються прориватися через лінію фронту для проведення диверсій проти українських військ та об’єктів критичної інфраструктури. Встановлено, що зловмисником є «герой росії», генерал-майор зс рф із позивним Сторож, який ще у 2014 році був «відряджений» до складу терористичної організації «днр». Там він займався формуванням та бойовою підготовкою груп ро­сійського спецназу для проведення розвідувально-підривної діяльності проти Сил антитерористичної операції. Для цього використовував свої спе­ціальні навички та досвід бойових дій на Північному Кавказі. Саме він командував ворожими ДРГ під час захоплення Слов’янська угрупованням Стрєл­кова і їхніми подальшими діями проти українських військ. На початку повномасштабного вторгнення зловмисник отримав завдання з москви організувати діяльність диверсійних груп, до яких увійшли підрозділи ВДВ рф та учасники терористичних угруповань «днр». На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили російському генералу про підозру за ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній організації та сприяння її діяльності) Кримінального кодексу України. Тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності за злочини проти нашої держави. Розслідування проводили співробітники СБУ Вінницької області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

Зрештою, Пів­нічний Кавказ, як розумієте, це Чечня. І там чинили такі, як він, не менш жахливі злочини. Але чомусь у школі №3 міста Калинівки на честь цього героя росії був навіть почесний «куточок». Тобто навчали учнів рівнятися на подвиги Пєгішева…

А він взяв і ось так віддячив землякам.

Досліджуючи його біографію та спогади земляків, ми знайшли цікавий для правоохоронців факт: батько Олександра був військовослужбовцем у Сальницькій військовій частині. І Олександр туди часто ходив. Мовляв, це і спонукало його обрати таку важливу професію військового. Але зверніть увагу, пригадаймо той страшний диверсійний теракт, який стався на складах військових боєприпасів у Калинівці. Тоді там було знищено безцінної тепер для наших воїнів зброї на 1 млрд доларів… і евакуйовано більше 30000 населення. Тоді версії були різні — від п’яних охоронців та керівництва (а хто їх напоїв?) до диверсії. Але чогось комусь дуже захотілось все звести до халатності та, здається, знайдений стрілочник… Але вже зараз вимальовується картина, що послідовні вибухи на складах боєприпасів в Україні — це була спланована спецоперація російських спецслужб по всій Україні, щоб знищити запаси зброї для ЗСУ та тих, хто її продає. Приклад розслідування навіть у Чехії показав, як «герої росії» здійснюють там такий теракт.

Це все проводилось для того, щоб у запланованому повномасштабному воєнному наступі не було чим воювати…

Як думаєте, той, хто засилає з початку вій­ни, ще з 2014-го року, ворожі диверсійно-розвідувальні групи, щоб нищити все важливо необхідне для оборони України, був причетнмй до цього вибуху?

Отож.

І хоча ми вже писали не раз про цього та інших високопоставлених генералів родом із Вінниччини, свідчення та фіксування їхніх нових злочинів наводить на сумні висновки: яничари з українців, які присягнули імперії Зла, не менш цинічні та жорстокі, як вихідці із російської тьмутаракані.

До речі, маємо сумне лідерство: уродженці Вінниччини за кількістю високопоставлених зрадників у вищих ешелонаж влади рф і оточенні путлера тримають лідерство. Ми вже розповідали про генерала ФСБ А. Болюха, випускника школи №1 м. Вінниці, генерала ГРУ
В. Алєксєєва з Хмільниччини, командира корабля, що обстрілює нас ракетами, Ковтуна із Тульчинського району, Абвера із Погребищенської ОТГ. І ось ще Сторож, він же Пєгішев.

Ну як тут не згадати вислів Петлюри: «Не так страшні московські воші, як наші гниди…»

Людмила Поліщук,
Тетяна Квасюк