Уже понад 300 днів триває повномасштабна війна росії проти України. Вінниччина – відносно спокійний регіон, у нас не ведуться активні бойові дії. В наші громади війна прийшла горем і сльозами за загиблими земляками; ворожі ракети вбивають мирних жителів; руйнують те, що ми будували. Але міста та села області продовжують жити та працювати, а також підтримувати бійців на фронті. Яких зусиль доводиться докладати у воєнний час, щоб утримувати цей рівень умовної нормальності? Про це та про те, як працює обласна рада в нинішніх умовах, розмовляємо з її головою Вячеславом Соколовим.

«Вистояти. Допомогти армії. Підтримати українську економіку»

– Вячеславе Петровичу, як змінилися ритм і режим роботи обласної ради у воєнний час?

– 24 лютого, день повномасштабного вторгнення росії, змінив життя усієї країни, кожного з нас. Були створені військові адміністрації, до яких перейшла низка повноважень органів місцевого самоврядування. Пріоритетними стали інші питання. І рада працює спільно з військовою адміністрацією та всіма територіальними громадами, підтримує ініціативу уряду та Президента. У нас один ворог, у нас одна спільна мета – Перемога!

Вінницька обласна рада продовжує працювати відповідно до свого регламенту. Вчасно відбуваються засідання постійних комісій. Щомісяця – сесії. Щоправда, частіше стали відбуватися позачергові сесії. Цього вимагає час, адже в період війни доводиться ухвалювати певні рішення терміново, зволікати не можна.

– Які рішення, продиктовані саме особливостями нинішнього часу, були ухвалені?

– Таких рішень чимало. Так, на потреби тероборони Вінниччини було спрямовано додатково 3 млн грн, 83 одиниці техніки облрада передала для потреб військових частин та Вінницького обласного центру комплектування та соціальної підтримки. Крім цього, ми збільшили з 15 млн до 150 млн грн регіональний матеріальний резерв для продовольчого та медичного забезпечення жителів області та внутрішньо переміщених осіб, які масово прибували на Вінниччину.

Міністерству оборони, тобто в державну власність, передаємо Вінницький обласний госпіталь ветеранів війни. Там буде створено реабілітаційний медичний військовий центр. Так нині треба.

Депутати також ухвалили звернення до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів із пропозицією заборонити діяльність Української Православної Церкви в єдності з московським патріархатом, релігійних організацій з центром в країні-агресорі на території України. Причина цьому — низка подій, зокрема й на Вінниччині, які стали резонансними для суспільства та які нині розслідуються правоохоронними органами. Загалом, від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну розпочато десятки кримінальних проваджень щодо роботи священників цього патріархату на росію.

Рішенням сесії з назви Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки було прибрано ім’я російського науковця Климента Тімірязєва, тепер книгозбірня носить ім’я українського історика та краєзнавця Валентина Отамановського.

Обласна рада встановила пільги та знижки за оренду комунального майна в період воєнного стану, адже необхідно підтримати підприємців, бізнес яких постраждав від російської агресії, та дати змогу людям працювати у воєнний час і тим самим допомогти вистояти українській економіці.

Ми всі прекрасно розуміємо, що все, що робимо зараз, для того, щоб пришвидшити нашу перемогу, щоб, у першу чергу, підтримати наших захисників. На початку повномасштабної війни апарат обласної ради відмовився від заробітної плати та премій, але усі ходили на роботу – фактично, працювали як волонтери. Тепер співробітники постійно збирають гроші на ЗСУ, за ці кошти для 9 батальйону нашої 59 бригади та для нацгвардійців було закуплено комп’ютерну техніку та інше обладнання. Я продовжую перераховувати свою зарплату на потреби військових.

«Плюси навіть незавершеної децентралізації – очевидні»

– Як на Вінниччині працює інститут місцевого самоврядування в умовах воєнного стану? Чи виправдала децентралізаційна реформа ті сподівання, які на неї покладалися?

– По-перше, такі сподівання покладалися небезпідставно та немарно. Саме децентралізація дозволяє збудувати сильну державу, де якість життя людини не залежить від того, де вона мешкає — в місті чи в селі. Фундамент для цього закладений, але, на жаль, не виконано план другого етапу реформи, ухвалений ще в 2019 році. Не внесено зміни до Конституції України, які мають закріпити розподіл повноважень і ресурсів на рівні громад і держави. Реформу не завершено з різних причин. Труднощів вистачає, але плюси навіть незавершеної децентралізації — очевидні. Громади перестали бути об`єктами, керованими з центру. Вони стали суб`єктами, які самі визначають, якими хочуть бути, що хочуть будувати, яку галузь вважати для себе пріоритетною.

«Коли громади починають впливати на своє життя, воно стає якісним», — таку філософію закладав у реформу її ініціатор Володимир Гройсман. На Вінниччині громади розробили свої стратегії розвитку на 10 років. У роботі над цими документами їм надала суттєву допомогу обласна рада. Громади почали жити за цими планами, чітко знали, що і як робити для досягнення визначених цілей. У 2022 рік обласна рада входила з новою, унікальною для України, програмою розвитку місцевого самоврядування «Успішні Сильні Громади». Агресія росії перервала цю роботу. Певен, ми до цього ще повернемося після перемоги.

– Як змінилося життя територіальних громад після 24 лютого?

– Усім потрібно було швидко навчитися жити в нових умовах. Місцевому самоврядуванню необхідно було реагувати на виклики, з якими раніше ніколи не доводилося стикатися. І, фактично, виконувати нові додаткові функції. Важливим було не тільки забезпечити функціонування всіх сфер життєдіяльності територіальних громад, а ще допомогти внутрішньо переміщеним особам і малозабезпеченим землякам, підтримати тероборону та Збройні сили України, сприяти релокації підприємств та допомагати громадам з прифронтових і деокупованих територій.

Громади Вінниччини вже в перші дні війни приймали людей з регіонів, де велися активні бойові дії. Органи місцевого самоврядування спромоглися максимально швидко організувати реєстрацію внутрішньо переміщених осіб, за допомогою жителів громад налагодити процес розміщення людей і забезпечення їх продуктами харчування, одягом, медичними послугами тощо. Безперечно, це — свідчення ефективності такої самоорганізації суспільства, як місцеве самоврядування. Це очікуваний результат такої реформи як децентралізація.

– Зрозуміло, що громадам зараз непросто. Як і чим може їм допомогти обласна рада?

– Нині наші громади демонструють єдність, згуртованість, взаємодопомогу. Для координації спільних зусиль на початку березня двома радами – обласною та Вінницькою міською було створено Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб, який очолив Володимир Гройсман.

«Наш Міжрегіональний штаб співпрацює з 16 країнами та отримує допомогу з 55 зарубіжних міст»

– Чим зараз займається штаб?

– Ми провели дві хвилі з роздачі гуманітарної допомоги. Спочатку продуктові набори передавали внутрішньо переміщеним особам, потім – родинам наших військовослужбовців та малозабезпеченим категоріям населення. І зараз, у разі необхідності, продовжуємо цю роботу. Також відправляємо гуманітарні вантажі на фронт і в найбільш постраждалі регіони. Штаб співпрацює з 16 країнами та отримує допомогу з 55 зарубіжних міст. Так, спільно зібрано та передано людям понад 1,5 тисячі тонн допомоги. До речі, навіть під час війни стосунки громад Вінниччини з іноземними партнерами не обмежуються гуманітарною та фінансовою допомогою. Розглядаються перспективи участі зарубіжних друзів у відбудові України та подальшому взаємовигідному співробітництві в сфері ІТ, сільському господарстві та харчовій галузі, відновній енергетиці, освіті та культурі.

Повертаючись до роботи Міжрегіонального штабу, йде час – певні завдання вже виконані, і з`являються нові потреби. Відповідно, ми розробляємо нові проєкти допомоги. Один із останніх – «Тепло від дому до окопу». 50 територіальних громад області долучилися до ініціативи та виготовили буржуйки для наших бійців. Пічки вийшли різними – за розміром, за формою.

Зрозуміло, люди робили їх за власними кресленнями, умільці включали свою фантазію та своє бачення. Але всі буржуйки – багатофункціональні, цього принципу при виготовленні дотрималися всі. 141 пічку, а ще автівки, дрони, енергозберігаючу плівку, лопати, кирки, сокири, скоби, ящики з цвяхами тощо отримують військовослужбовці частин, які дислокуються на Вінниччині, а зараз воюють на передовій.

До Нового року триває наш черговий проєкт – «Пакунки для догляду за малюком». 1000 наборів із високоякісними косметичними засобами відомого французького виробника для молодих мам і новонароджених дітей передаються в кожну громаду області. «Подаруй військовому смак домашнього тепла» — ще одна ініціатива штабу. До різдвяно-новорічних свят передаємо нашим бійцям на фронт домашні смаколики. До цієї справи долучаються жителі всіх громад області. Коли ми згуртовані – ми нездоланні! І це не просто слова.

 «Ми відчули себе єдиною нацією»

– Який головний урок, на Вашу думку, дав нам рік, що минає?

– Однозначно, 2022-й видався важким. Для людей, для економіки, для всієї країни. Важко фізично, матеріально, морально. Багато болю, страждань, втрат. Але! Ми відчули себе єдиною нацією. Ми спільно вчилися робити багато речей, яких раніше не робили ніколи. Ми зрозуміли, що ми сильні та горді. Ми побачили, що в України є багато друзів в усьому світі. Вважаю, що змогли пройти випробування гідно. І зиму теж маємо пережити гідно, попри всі труднощі. Ми продовжуватимемо допомагати ЗСУ та забезпечувати надійний тил. Усі разом будемо наближати нашу перемогу!