Настоятель храму Покрову Пресвятої Богородиці, що у Вінниці, у важкому стані, з перерізаним горлом, у лікарні. Нападник затриманий. Він психічно хворий. Герой публікацій «33-го» – нацгвардієць Петро Мазур надавав першу допомогу потерпілому. Саме він рятував священника, коли той втікав від нападника. Бачив і те, як зловмисника затримували та поранили поліцейські.

Нападник затриманий. Він психічно хворий. Герой публікацій «33-го», нацгвардієць Петро Мазур надавав першу допомогу потерпілому. Саме він рятував священника, коли той втікав від нападника. Бачив і те, як зловмисника затримували та поранили поліцейські.

В ЗМІ УПЦ (МП) розпочали кампанію, що це переслідування за віру і приналежність до церкви. Чи так це — з’ясовували наші кореспонденти. Як і інші моменти, які трапились перед нападом.

Священник Антоній – дуже відома особистість у Вінниці. Він до того як став священником був учителем фізики у 23-й школі. Останніми роками в його житті стались трагічні події. Від агресивного раку померла його 21-річна донька. Він втратив брата.

Управління поліції Вінниччини спочатку оприлюднило ось що:

– 2 січня близько 9 години у Вінниці на спецлінію 102 надійшло повідомлення про ножове поранення священнослужителя на території храму. На місце події відразу скерували найближчий наряд поліції.

Коли поліцейські прибули на виклик, побачили чоловіка у неадекватному стані, який не реагував на зауваження. Натомість зловмисник почав наближатися до правоохоронців, погрожував їм фізичною розправою та вимахував предметом, схожим на ніж. Як потім з’ясувалося, це була небезпечна бритва.

Щоб зупинити чоловіка, поліцейському довелося застосувати табельну зброю, вистреливши фігуранту в ногу. Зловмисника затримали, а лікарі надали йому медичну допомогу. Життю та здоров’ю затриманого наразі нічого не загрожує.

За фактами замаху на вбивство священнослужителя та посягання на життя працівника правоохоронного органу розпочате кримінальне провадження.

Правоохоронці встановили, що зловмиснику 47 років. Раніше проблем із законом він не мав. Чоловік перебуває на обліку в психоневрологічному диспансері.

За даними церковників, невідомий чоловік зайшов у храм Покрову Божої Матері і почав усе перевертати. Настоятель храму отець Антоній перебував у вівтарі. Священник відреагував на шум та попрямував до чоловіка. Настоятель почав робити зауваження, однак невідомий чоловік не реагував на них, кинувся і порізав священнику горло.

Ось яку заяву опублікували у Вінницькій єпархії УПЦ (МП –ред).

«На клірика Вінницької єпархії протоієрея Антонія Ковтонюка здійснено напад. Священник отримав ножове поранення. Злочин відбувся на території Покровського храму Вінниці. Правопорушника затримала поліція. Наразі отець Антоній у важкому стані перебуває у лікарні. Просимо ваших молитов! Деталі згодом», – розповіли в УПЦ.

Церква Покрову Пресвятої Богородиці знаходиться у селі Пироговому.


- Постраждалого Антонія дуже поважають люди в Пироговому. Він недавно втратив дочку, померла молодою через онкологію. За фахом — учитель фізики. Колись працював у 23-ій школі. Коли дочка хворіла і лікувалася в Ізраїлі, батюшки УПЦ допомагали йому грішми. А він людяний і вдячний, тому не переходив до ПЦУ. Відспівував усіх пироговських хлопців, які загинули на війні, і не молиться за гундяївщину, — ділиться житель Пирогово Анатолій Петраченко.

- Священник Антоній дуже хороша людина, весь район Пирогова знає його, хрестив дитину і вінчав, мухи не образить! Щирий українець, допомагав усім бездомним, військовим і малозабезпеченим. Свята людина!!!

Він нічого не вирішує, там патріархат вказує!

- Він українець, наш! – розповідає одна із парафіянок храму Олена.

- А ви знаєте, тут нещодавно між священником та вінницькими волонтерами була суперечка. Священник був проти поховання у селі Пироговому воїна, який не проживав у громаді, бо він призначений від громади розпорядником місцевого кладовища. Тоді волонтери таки відстояли право воїна, який віддав життя за Україну, бути похороненим там. Але ця ситуація набула резонансу.

На початку війни настоятель храму переконував військових з тероборони, що він ось-ось має перейти до ПЦУ. Але не перейшов. Кажуть, що його залякали відомі прихильністю до Московського патріархату «тітушки». – діляться знайомі.

- Ми знаємо священника Антонія давно. Чоловік Валерій допомагав йому з будівництвом храму.

Десь з місяць тому ми зустріли його і запитували, коли він все-таки наважиться перейти до нашої церкви. Бо і ми були парафіянами цього храму, але з наданням Томосу Українській церкві перейшли до ПЦУ. Він тоді нам відповів, що вже заготовив необхідну літературу, готуються. І ось такий інцидент, чи не пов’язано це з тим, що на нього тиснули? – розповідає нам подружжя Валерій та Лідія.

Отож, що із цих фактів могло стати причиною нападу? Тиск, щоб він вийшов із Московського патріархату? Тиск УПЦ ( МП), щоб він не переходив до ПЦУ, конфлікт з волонтерами щодо поховання воїнів, чи щось інше?

Ось що повідомив нам безпосередній учасник порятунку отця Антонія нацгвардієць Петро Мазур, який нещодавно після поранення повернувся з передової і поспішав того ранку на службу:

- Другого січня вранці поспішав на роботу. Але на дорозі попереду була тягучка. Дві машини об’їжджали людину, яка вибігла на проїжджу частину. Коли я під’їхав ближче, побачив священника в крові. Зупинився. Дістав з багажника аптечку та перев’язувальний матеріал, добре, що волонтери багато передали. Кровила шия, великий поріз був біля сонної артерії. Почав перев’язувати і зупиняти кров. Тут до мене підбігла якась жінка, вона їхала в таксі. Далі вже разом з нею надавали першу медичну допомогу потерпілому.

Нацгвардієць Петро Мазур врятував життя священника

Священник був у шоковому стані. Кричав і показував на чоловіка, який стояв позаду з ножем: «Вот он бил», — кричав священник. Після поранення на фронті не бачу на одне око, тому не міг контролювати невідомого, який стояв позаду з ножем (пізніше з’ясувалось, що то була бритва для бриття – авт.) Боявся, що він може напасти, тоді б довелося і захищатися, і священника рятувати одночасно, — розповів нацгвардієць.

– Священник втрачав свідо­мість. Ми його тримали стоячи, щоб не змінився тиск кровообігу. Затискали рани і змінювали перев’язки, бо було багато крові. Поліція приїхала швидко, за лічені хвилини. А от «швидку» тричі викликали… Я вже панікував, чому так довго медики не їдуть. Коли карета «швидкої» нарешті приїхала, я поспішив на службу. Жінка, яка мені допомагала, помила руки і далі сіла в таксі. Сподіваюся, зі священником буде все добре, хоча коли я його рятував, не думав про його духовний сан, а просто надавав допомогу потерпілому. Я йому трохи рясу порізав, сподіваюся, він мені пробачить.

Ми звернулись до керівництва Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім.Ющенка. Чи знають вони та вже обслідують пацієнта, який здійснив напад?

- Згідно з процедурою, нападник поранений. Тому йому надають першу медичну допомогу в призначених для цього закладах. Він, за рішенням суду, перебуватиме у СІЗО. Наявність довідки про розлад психіки ще не означає, що в момент нападу зловмисник був безумним. Тому тільки після рішення суду він буде направлений до нашого закладу для проходження медичного обстеження. І вже тоді наші спеціалісти дадуть висновок.

Зараз ця людина у нашому закладі не перебуває.

Священник Антоній у стабільно важкому стані перебуває у реанімації однієї із вінницьких лікарень. Йому надається кваліфікована допомога. Так запевнили нас лікарі.

Відслідковуємо і далі ці резонансні події. Бажаємо потерпілому швидкого одужання.

Тетяна Квасюк
Людмила Поліщук