ПВК “Вагнер” через спрощену “процедуру” вивела з підпорядкування ФСВП (в’язниць та колоній) – 38 244 особи для використання в геноциді. ЗСУ “зняло з обліку” (вбило, поранило, відправило у безвісти чи полон) – 29 543. Могилізація російських зеків на зараз – 77%, – повідомив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк.

Адвокат і колишній керівник Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький, який добре знає тюремні звичаї, в одному зі своїх відео на власній сторінці у Facebook зробив резонансне повідомлення. Він заявив, що пригожин близько десяти років відбував покарання «під лавкою» й користувався дірявою ложкою. Засуджені ставилися до нього зі зневагою. Нині він дістав можливість з благословення путіна керувати тюремним світом й, посилаючи зеків на вірну загибель, не лише заробляти собі політичні бали, а й діставати аморальне задоволення.

Сергій Старенький в ексклюзивному коментарі для АрміяInform припустив, що ті, що пристали на пропозицію пригожина, коли знову потраплять за ґрати, навіть якщо були авторитетні у кримінальному плані, не користуватимуться прихильністю сідільців.

— Їм не будуть пред’являти претензії про те, що вони співпрацювали з владою принаймні на цьому етапі, поки така в росії влада ФСБ, і адміністрація не послабить своїх позицій ще років десять… Але й в авторитеті вони також не будуть.Рано чи пізно ця історія щодо контакту і праці на «ображених» буде розкручуватися і злодії в законі це питання з часом піднімуть, — впевнений Старенький.

Правник вважає, що звільнення колишніх вагнерівців — насправді нікчемне: «Фактично, пригожин видає цю історію, як позбавлення всіх судимостей, але їхнє погашення відбувається лише за судовим рішенням. Коли справа торкнеться юридичного оформлення цих „звільнених“, то все одно ці судимості залишаться. Цей обман має суто пропагандистську мету. Він (пригожин. — Авт.) підміняє собою закон».

У 1942–1943 роках спеціальним урядовим указом на фронт було відправлено понад 157 тисяч ув’язнених, до кінця війни це число було доведено до майже мільйона. Ті, кому пощастило вціліти, повернулися до таборів, проте злодійська родина «фронтовиків» не прийняла.

Для злодіїв у законі вони були «зсученими» — тими, хто порушив непорушний закон та пішов на співпрацю з режимом.