Ми вже писали, що Головнокомандувач Збройних сил генерал Валерій Залужний отримав у спадок 1 мільйон доларів від американця українського походження Григорія Степанця. Залужний передав усі  гроші на потреби української армії.

Степанець народився 1938 року у Вінниці

Його батько воював у Другій світовій війні і був убитий німцями в жовтні 1941 року. Григорій з матір’ю були евакуйовані на Урал. А після закінчення війни вони повернулися до Вінниці.

Їм було важко, голодували. Вижили завдяки дядькові, який воював і ділився з ними військовим пайком.

Степанець закінчив Вінницьку середню школу №4 із срібною медаллю. Проживав із мамою-інвалідом, яка була швачкою на дому у м. Вінниці на тодішній вул. Котовського, це в центрі міста.

— Жив Степанець з мамою по вул. Котовського (між 9 Січня і Дзержинського), — згадує Ніл Крас. — Мама була хворобливою, рано померла, підробляла домашнім шиттям. Дядько-інвалід допомагав їм коштами, працював простим художником-оформлювачем. Коли школа №4 перебралась з вул. Червоних партизанів на вул. Гоголя, вчитель хімії Лев Юхимович Сомін організував там хімічний кабінет. Електрифіковану таблицю Менделєєва (шик-модерн того часу!) збирали Гриша Степанець і його закадичний друг Михайло Вайсберг (вони просиділи на одній парті шкільні роки).

Таким був Григорій Степанець

У 1956 році вступив до Московського державного уні­верситету імені М.В. Ломоносова, де отримав ступінь магістра з математики, ступінь ма­гістра з хімії та ступінь кандидата наук з фізичної хімії. Вільно володів українською, російською, німецькою, італійською та англійською мовами.

Працюючи в Геофізичному науково-дослідному інституті в Москві, він підписав листа на підтримку дисидентів і невдовзі був звільнений радянською владою за сфальсифікованим приводом. Пізніше його переслідувало КДБ, і він не міг працювати. Подав заявку на отримання виїзної візи, але йому відмовили.


Ситуація змінилася після приходу Горбачова до влади, і він отримав дозвіл виїхати з Радянського Союзу. Григорій Степанець вступив у МДУ як українець за національністю. А в США поїхав як єврей.

У 1989 році приїхав до США і почав працювати в Microsoft у Редмонді, штат Вашингтон, розробником програмного забезпечення. Разом з іншим розробником програмного забезпечення вони отримали патент на винахід, переданий Microsoft, на декодування кодів даних змінної довжини.

Григорій Степанець помер 24 жовтня 2022 року у Вашингтоні

У нього залишились у США донька Мілана, онук та правнук. Григорій Степанець до останнього подиху думав про долю України та перед смертю залишив заповіт. У ньому не обділив кращих синів і доньок України.

– Я знав цю історію з осені 2022-го. Пан Григорій Степанець був тоді важко хворий. До мене звернулися його друзі, які знали про його бажання написати заповіт так, щоб допомогти Україні, — розповів журналіст Віталій Портников в ефірі Еспресо TV. — Він був противником радянської влади, поїхав до США, де зміг реалізувати свій потенціал. Це була шанована людина, яка мала політичні погляди, цінності, науковий талант.

Крім Залужного, мільйонер з Вінниці заповів ще 2 млн українському університету. Якому саме – далі

Ще одним спадкоємцем американця українського походження, уродженця Вінниці Григорія Степанця, став Український католицький університет, якому жертводавець записав у спадок 2 млн доларів. Раніше стало відомо, що Григорій Степанець заповів 1 млн доларів головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному.

25 cічня в УКУ повідомлення про те, що Григорій Степанець заповів університету 2 млн доларів, стало для них приємною несподіванкою. Довідалися про це наприкінці 2022 року, коли до УКУ написала юридична компанія, яка займалася розпорядком спадку.

«Ми спочатку не повірили, думали, що це жарт», – розповіла проректорка УКУ Наталія Климовська.

З Григорієм Степанцем в УКУ не були знайомі. Тож керівництво вишу припускає, що він дізнався про діяльність університету зі ЗМІ та від знайомих. «Ми вдячні Григорієві Степанцю. Хочемо зв’язатися з його донькою, щоб більше дізнатися про нього, можливо, він мав своє бачення щодо використання грошей. Зараз ми працюємо з різними програмами, які необхідні в час війни, шукаємо кошти на гуманітарні програми», – зауважила Наталія Климовська.

УКУ є приватним університетом і об’єднує багатотисячну спільноту жертводавців по всьому світу, зокрема у діаспорі. Люди за життя допомагають уні­верситетові, є випадки, коли заповідають спадки після смерті. Пожертва Григорія Степанця є найбільшою середи тих, які жертводавці заповідали на університет після смерті.

Тетяна ГОЛОВАТЮК